Массовая доля элемента — это его содержание в веществе в процентах по массе.
Например, в веществе состава С2Н4 содержится 2 атома углерода и 4 атома водорода. Если взять 1 молекулу такого вещества, то его молекулярная масса будет равна:
Мr(С2Н4) = 2 • 12 + 4 • 1 = 28 а.е.м. и там содержится 2 • 12 а.е.м. углерода.
Чтобы найти массовую долю углерода в этом веществе, надо его массу разделить на массу всего вещества:
ω(C) = 12 • 2 / 28 = 0,857 или 85,7%.
Если вещество имеет общую формулу СхНуОz, то массовые доли каждого их атомов так же равны отношению их массы к массе всего вещества. Масса х атомов С равна — 12х, масса у атомов Н — у, масса z атомов кислорода — 16z.
Тогда
ω(C) = 12 • х / (12х + у + 16z)
Если записать эту формулу в общем виде, то получится следующее выражение:
Массовая доля атома Э в веществе = Атомная масса атома Э • число атомов Э в молекуле
Аr(Э) • z
——————
Mr(вещ.)
Объяснение
Массовая доля элемента — это его содержание в веществе в процентах по массе.
Например, в веществе состава С2Н4 содержится 2 атома углерода и 4 атома водорода. Если взять 1 молекулу такого вещества, то его молекулярная масса будет равна:
Мr(С2Н4) = 2 • 12 + 4 • 1 = 28 а.е.м. и там содержится 2 • 12 а.е.м. углерода.
Чтобы найти массовую долю углерода в этом веществе, надо его массу разделить на массу всего вещества:
ω(C) = 12 • 2 / 28 = 0,857 или 85,7%.
Если вещество имеет общую формулу СхНуОz, то массовые доли каждого их атомов так же равны отношению их массы к массе всего вещества. Масса х атомов С равна — 12х, масса у атомов Н — у, масса z атомов кислорода — 16z.
Тогда
ω(C) = 12 • х / (12х + у + 16z)
Если записать эту формулу в общем виде, то получится следующее выражение:
Массовая доля атома Э в веществе = Атомная масса атома Э • число атомов Э в молекуле
Аr(Э) • z
——————
на та ебуліоскопічна константи. Фізичні властивості
розчинів та молекулярний стан розчинених речовин.
Властивості розчинів електролітів. Фізичні властивості розчинів електролітів.
Теорія електролiтичної дисоцiацiї. Ступінь дисоціації. Сильні, середні та слабкі
електроліти. Фізико-хімічний аналіз розчинів електролітів. Гідратація та
сольватація іонів. Типи електролітів Ступiнчаста дисоцiацiя. Індикатори. Іонний
добуток води. Водневий показник (рН). Його розрахунок. Теорія сильних
електролітів. Активність іонів. Іонна сила розчинів. Розчинення та кристалізація
солей. Іонні рівноваги. Добуток розчинностi (ДР) та добуток активностей
важкорозчинних електролітів. Комплексоутворення та розчинність слабкорозчинних електролітів. Гiдролiз солей. Ступiнь та константа гiдролiзу. Зміщення
рівноваги процесів гідролізу. Вплив рiзних факторiв на процес гідролізу.
Література для самостійної роботи: [1] ч.1 розд.У с.199-206; [5] гл.7 розд.5-14;
[4] розд.4; [2] розд.УІІ с.122-137, розд.ХУІ с.351-386; [8] т.1 розд.У с.155-202;
[12]ч.3 с.31-50.
Объяснение: