Вторинна структура біополі-меру визнача за якими ланцюги складаються й утримуються у вигляді певних утворень. Відомо, що існує тільки невелика кількість білків, поліпептиди яких перебувають у вигляді лінійних ланцюгів. Використовуючи рентгено-структурні методи дослідження, встановили, що переважна більшість білків має поліпептидні ланцюги, скручені у вигляді спіралі.
Утворення внутрішньомолекулярних водневих зв’язків у глобулярних білках може привести до структури, що називають спіраль. У фібрилярних білках утворення водневих зв’язків може привести до виникнення складчастої листової структури — β-структури. Відомості про ці структури дають право поділити білки на два класи: фібрилярні (від лат.fibra— волокно) та глобулярні (від лат. globulus — кулька). Найвиразніша відмінність між білками обох типів полягає в тому, що фібрилярні білки в основному нерозчинні, а глобулярні — добре розчинні у воді. Тому їх інколи називають «розчинними білками». Вторинна структура властива для таких білків, як фіброїн (білок шовку), кератин (білок сполучної тканини) та деякі інші.
3. Качественная реакция на ион железа (III) – реакция с роданидом. Вначале разбавляем испытуемый раствор – иначе не увидим ожидаемой окраски. В присутствии иона железа (III) при добавлении роданида калия образуется вещество кроваво-красного цвета. Это ‑ роданид железа (III). Роданид от греческого "родеос" - красный.
Вторинна структура біополі-меру визнача за якими ланцюги складаються й утримуються у вигляді певних утворень. Відомо, що існує тільки невелика кількість білків, поліпептиди яких перебувають у вигляді лінійних ланцюгів. Використовуючи рентгено-структурні методи дослідження, встановили, що переважна більшість білків має поліпептидні ланцюги, скручені у вигляді спіралі.
Утворення внутрішньомолекулярних водневих зв’язків у глобулярних білках може привести до структури, що називають спіраль. У фібрилярних білках утворення водневих зв’язків може привести до виникнення складчастої листової структури — β-структури. Відомості про ці структури дають право поділити білки на два класи: фібрилярні (від лат.fibra— волокно) та глобулярні (від лат. globulus — кулька). Найвиразніша відмінність між білками обох типів полягає в тому, що фібрилярні білки в основному нерозчинні, а глобулярні — добре розчинні у воді. Тому їх інколи називають «розчинними білками». Вторинна структура властива для таких білків, як фіброїн (білок шовку), кератин (білок сполучної тканини) та деякі інші.
Fe+Cl2=FeCl3
1. Качественная реакция на ион железа (III) – реакция со щелочью:
Если в растворе есть ионы железа (III), образуется гидроксид железа (III) Fe(OH)3. Основание нерастворимо в воде и бурого цвета.
FeCl3 + 3 NaOH = Fe(OH)3 ↓+ 3 NaClFe3+ + ОН- = Fe(OH)3 ↓
2. Качественная реакция на ион железа (III) – реакция с желтой кровяной солью (гексацианоферрат калия K4[Fe(CN)6]) Синий осадок берлинской лазури показывает на присутствие в исходном растворе ионов трехвалентного железа.
3 К4[Fe(CN)6] +4 FeCl3 = Fe4[Fe(CN)6]3↓ + 12 KCl
[Fe(CN)6] 4- + Fe3+= Fe4[Fe(CN)6]3↓
3. Качественная реакция на ион железа (III) – реакция с роданидом.
Вначале разбавляем испытуемый раствор – иначе не увидим ожидаемой окраски. В присутствии иона железа (III) при добавлении роданида калия образуется вещество кроваво-красного цвета. Это ‑ роданид железа (III). Роданид от греческого "родеос" - красный.
FeCl3 + 3 КCNS = Fe(CNS)3 + 3 KCl
Fe3+ + 3 CNS- = Fe(CNS)3