Для начала необходимо найти самую длинную цепочку. Найдя её, начинаем отсчёт с того края, куда ближе двойные связи или разветвления (радикалы). В первом случае, от второго по счёту атома отходит радикал метил (CH₃), двойные связи отходят от первого и третьего по счёту атома. Атомов углерода в цепи, не захватывая радикал, всего 4, следовательно, мы рассматриваем бутадиен.
Если двойные связи находятся на равном расстоянии от обоих концов цепи, отсчёт можно начинать хоть с одного, хоть с другого конца.
Для того чтобы понять, какой перед нами алкадиен, необходимо посчитать количество атомов углерода в цепи и вспомнить гомологический ряд данных углеводородов. После названия вещества записывается нумерация тех атомов, от которых идёт двойная связь. Не забываем про порядок в рассматриваемой цепи.
1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:
а) 2-метилбутадиен-1,3
б) гексадиен-2,4
в) пентадиен-2,3
г) гексадиен-1,4
Объяснение:
Для начала необходимо найти самую длинную цепочку. Найдя её, начинаем отсчёт с того края, куда ближе двойные связи или разветвления (радикалы). В первом случае, от второго по счёту атома отходит радикал метил (CH₃), двойные связи отходят от первого и третьего по счёту атома. Атомов углерода в цепи, не захватывая радикал, всего 4, следовательно, мы рассматриваем бутадиен.
Если двойные связи находятся на равном расстоянии от обоих концов цепи, отсчёт можно начинать хоть с одного, хоть с другого конца.
Для того чтобы понять, какой перед нами алкадиен, необходимо посчитать количество атомов углерода в цепи и вспомнить гомологический ряд данных углеводородов. После названия вещества записывается нумерация тех атомов, от которых идёт двойная связь. Не забываем про порядок в рассматриваемой цепи.