Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та
“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для
теорії і практики металургійного виробництва .
Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-
лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-
модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-
ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-
вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-
вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від
їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.
У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,
розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-
нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-
стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також
приклади використання певних законів для окремих операцій
металургійного виробництва .
Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють
собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -
ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і
використовувати відомі для них закономірності для реальних
систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”
містить відомості про загальні закономірності щодо фазових
рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-
темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння
процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-
лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-
значення температур фазових перетворень сплавів, кількості
фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-
сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-
ду та відомої загальної маси.
Необхідність видання такого посібника обумовлена браком
підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-
20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-
дані українською мовою. При складанні посібника були вико-
ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-
фій, довідників .
Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні
положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-
чного застосування у металургійному виробництві.
Відомо: m1(розчину) = 200 г;
m1(речовини) = 10 г (2 чайні ложки по 5 г);
m2(розчину)=3 кг=3000 г.
Знайти: W-? m2(речовини)-?
іб.
1. Знаходимо масову частку речовини (цукру) в чаї за формулою:
W=(m1(речовини)/m1(розчину)) • 100%
W=(10 г/200 г)•100%=0,05•100%=5%
2. Знаходимо масу речовини (цукру) у розчині (компоті) за формулою:
m2(речовини)=(W•m2(розчину)/100%=(5%•3000 г):100%=150 г.
3. Знаходимо масу води:
m2(води)=m2(розчину)-m2(речовини)=3000 г-150 г=2850 г.
Відповідь: для приготування компоту з цукром масою 3 кг з масовою часткою в ньому 5% треба взяти цукру масою 150 г і води об'ємом 2850 мл.
1. Визначаємо масу речовини, що міститься у 100 г розчину, тобто, масову частку. Для цього складаємо пропорцію і розв'язуємо її:
у 200 г розчину - 10 г речовини
у 100 г розчину - х г речовини
200 г / 100 г = 10 г / х г,
тому х г • 200 г = 10 г • 100 г,
х=(10•100 г):200 г=5 г, тому W=5%
Послідовність дій.
1. Обчислити масу цукру та об'єм води для приготування розчину.
2. Відважити масу цукру і всипати в кастрюлю.
3. Відміряти відповідний об'єм води (відповідає масі), долити до цукру і ретельно перемішати ложкою.
Объяснение:
Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та
“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для
теорії і практики металургійного виробництва .
Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-
лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-
модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-
ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-
вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-
вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від
їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.
У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,
розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-
нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-
стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також
приклади використання певних законів для окремих операцій
металургійного виробництва .
Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють
собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -
ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і
використовувати відомі для них закономірності для реальних
систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”
містить відомості про загальні закономірності щодо фазових
рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-
темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння
процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-
лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-
значення температур фазових перетворень сплавів, кількості
фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-
сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-
ду та відомої загальної маси.
Необхідність видання такого посібника обумовлена браком
підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-
20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-
дані українською мовою. При складанні посібника були вико-
ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-
фій, довідників .
Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні
положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-
чного застосування у металургійному виробництві.
Відомо: m1(розчину) = 200 г;
m1(речовини) = 10 г (2 чайні ложки по 5 г);
m2(розчину)=3 кг=3000 г.
Знайти: W-? m2(речовини)-?
іб.
1. Знаходимо масову частку речовини (цукру) в чаї за формулою:
W=(m1(речовини)/m1(розчину)) • 100%
W=(10 г/200 г)•100%=0,05•100%=5%
2. Знаходимо масу речовини (цукру) у розчині (компоті) за формулою:
m2(речовини)=(W•m2(розчину)/100%=(5%•3000 г):100%=150 г.
3. Знаходимо масу води:
m2(води)=m2(розчину)-m2(речовини)=3000 г-150 г=2850 г.
Відповідь: для приготування компоту з цукром масою 3 кг з масовою часткою в ньому 5% треба взяти цукру масою 150 г і води об'ємом 2850 мл.
іб.
1. Визначаємо масу речовини, що міститься у 100 г розчину, тобто, масову частку. Для цього складаємо пропорцію і розв'язуємо її:
у 200 г розчину - 10 г речовини
у 100 г розчину - х г речовини
200 г / 100 г = 10 г / х г,
тому х г • 200 г = 10 г • 100 г,
х=(10•100 г):200 г=5 г, тому W=5%
2. Знаходимо масу речовини (цукру) у розчині (компоті) за формулою:
m2(речовини)=(W•m2(розчину)/100%=(5%•3000 г):100%=150 г.
3. Знаходимо масу води:
m2(води)=m2(розчину)-m2(речовини)=3000 г-150 г=2850 г.
Відповідь: для приготування компоту з цукром масою 3 кг з масовою часткою в ньому 5% треба взяти цукру масою 150 г і води об'ємом 2850 мл.
Послідовність дій.
1. Обчислити масу цукру та об'єм води для приготування розчину.
2. Відважити масу цукру і всипати в кастрюлю.
3. Відміряти відповідний об'єм води (відповідає масі), долити до цукру і ретельно перемішати ложкою.
Объяснение: