Типичные неметаллы

A) большинство валентных электронов располагаются на предпоследнем энергетическом уровне

B) s-элементы I и II групп

C) расположены в правой верхней части периодической системы

D) легко принимая электроны, являются в основном окислителями

E) хорошо проводят теплоту

F) имеют количество электронов на внешнем электронном уровне, которое равно номеру группы в

периодической системе

G) отдают электроны с внешнего энергетического уровня

H) хорошо проводят электрический ток

1) калій оксид; 2) силікатна кислота; 3) купрум(I)гідроксид; 4) ферум (||) ортофосфатортофосфат; 5) кальцій оксид; 6) магній сульфід; 7) фосфор (V) оксид; 8) калій бромід; 9) калій сульфат; 10) цинк хлорид; 11) купрум (|) оксид; 12) плюмбум (||) гідроксид; 13) натрій силікат; 14) нітритна кислота; 15) сульфур (VI) оксид; 16) нітроген (V) оксид; 17) цинк нітрат; 18) цинк гідроксид; 19) магній силікат; 20) кальцій карбонат; 21) силіцій (IV) оксид; 22) нітратна кислота; 23) купрум (|) сульфат; 24) аргентум (|) хлорид; 25) кальцій оксид; 26) нітроген (||) оксид; 27) плюмбум (||) сульфід; 28) сульфідна кислота; 29) алюміній ортофосфат; 30) калій сульфіт; 31) аргентум (|) нітрат; 32) калій оксид; 33) калій ортофосфат; 34) нітроген (|V) оксид; 35) карбон (|V) оксид; 36) карбон (||) оксид; 37) кальцій сульфіт.

У пробірку з сульфатною кислотою додамо розчин Ba(OH)2. Якщо присутня сульфатна кислота, то випаде білий, нерозчинний у кислотах осад:

H2SO4 + Ba(OH)2 = BaSO4 + 2H2O

2H(+) + SO4(2-) + Ba(2+) + 2OH(-) = BaSO4 + 2H2O

У пробірку з нітратною кислотою додамо металічну мідь, після чого побачимо бурхливе виділення бурого газу:

Cu + 4HNO3 = Cu(NO3)2 + 2NO2 + 2H2O

Cu + 4H(+) + 4NO3(-) = Cu(2+) + 2NO3(-) + 2NO2 + 2H2O.

Якщо ж у пробірці розбавлена нітратна кислота, то виділиться монооксид азоту:

3Cu + 8HNO3 = 3Cu(NO3)2 + 2NO + 4H2O

3Cu + 8H(+) + 8NO3(-) = 3Cu(2+) + 6NO3(-) + 2NO + 4H2O

У пробіку з калій гідроксидом додамо сіль слабкої основи:

Zn(NO3)2 + 2KOH = 2KNO3 + Zn(OH)2

Zn(2+) + 2NO3(-) + 2K(+) + 2OH(-) = 2K(+) + 2NO3(-) + Zn(OH)2

Zn(2+) + 2OH(-) = Zn(OH)2.

Помітимо випадіння осаду.

Висновок: завдяки якісним реакціям на деякі йони, можна визначати їх присутність у розчинах, навіть якщо ми не знаемо, що у тій самій пробірці.