Три идентичных сосуда (равного объёма и равной массы) содержат газы,
находящиеся при одинаковых условиях. Первый сосуд, заполненный
водородом, имеет массу 12,4 г. Масса второго сосуда, заполненного
кислородом, составляет 18,4 г. Третий сосуд содержит смесь 40 % (по
объёму) азота и неизвестного газа и имеет массу 16,64 г. Определите
неизвестный газ.
Заттар көбінесе таза күйінде болмайды, мысалы, табиғи минералдар әр түрлі құрамдас бөліктерден тұрады. Сондықтан табиғи минералдардан өндіріс орындарында бір ғана өнім алынбайды, қосымша заттар түзіледі.
Қоспалар құрамына қарай біртекті және әртекті болады.
Kosylys.JPG
Таза заттар бірдей молекулалардан, ал коспалар әр түрлі заттардың молекулаларынан тұрады.
Қоспалардың жіктелуі
Біртекті қоспалардың құраушыларының агрегаттық күйлері бірдей болады және оларды жай көзбен көруге болмайды, өйткені олар өте ұсақ күйде болады (газ қо тұздың, канттың судағы ерітінділері).
бачимо, що один і той же хімічний елемент Гідроген входить до складу бінарних сполук у різній кількості. Атоми Гідрогену однакові за своєю будовою та властивостями, звідси випливає, що це пов'язано з будовою та властивостями атомів, з якими утворює сполуки Гідроген: Хлором, Оксигеном, Нітрогеном, Карбоном.
Властивість атома приєднувати певну кількість інших атомів називається валентністю.
Валентність є найважливішою характеристикою хімічних елементів. З розвитком науки зміст цього поняття багаторазово змінювався. Наприклад, раніше валентність визначали як число атомів одновалентного елемента, з якими сполучається один атом даного елемента. У наш час валентність – це число хімічних зв'язків, якими даний елемент сполучається з іншими атомами. Максимальна валентність, як правило, відповідає номеру групи періодичної системи хімічних елементів, у якій знаходиться хімічний елемент. Всі хімічні елементи за властивістю поділяються на дві групи: