У пробірках містяться речовини: магній оксид, калій хлорид, залізо, плюмбум() нітрат, купрум(1I) сульфат, сульфатна кислота, ферум (1) гідроксид, сульфур(VI) оксид. 3 якими з речовин взаємодіятимуть: а) хлоридна кислота; б) калій гідроксид; в) аргентум(1) нітрат; г) барій нітрат? Складіть рівняння реакцій.

Смотришь на корень окта, значит 8 атомов углерода, номеруешь их, потом суффикс ен означает двойную связь, значит от первого атома углерода отводишь две стрелочки, пропил это радикал, его нужно написать под 4 атомом углерода С3Н7 (пропил), метил это тоже радикал СН3, его нужно поставить под и над третьим атомом углерода и под или над, так как есть еще пропил, четвертым, потом дописываешь недостающий водород, вот и получилось
            CH3 CH3
                 |   |
СН2=СН-С-С-СН2-СН2-СН2-СН3
                 |   |
           CH3  C3H7
с остальными примерно так же, просто нужно запомнить приставки, чтобы знать сколько атомов углерода,и радикалы соответственно, ну и суффиксы ан, ен и ин, чтобы знать какая связь

ответ:У хімічному відношенні вода досить активна. З багатьма речовинами вона вступає в хімічні реакції вже при звичайній температурі. З оксидами лужних і лужноземельних металів вона утворює основи:

СаО + Н2О = Са(ОН)2

З багатьма оксидами неметалів (ангідридами) вода утворює кисневмісні кислоти:

Р2О5 + 3Н2О = 2Н3РО4

З найактивнішими металами вона утворює основи з виділенням водню:

2Na + 2Н2О = 2NaOH + Н2 ↑

З деякими солями вода утворює так звані кристалогідрати, які характеризуються строго визначеною кількістю молекул води, що припадають на одну молекулу солі. Наприклад, з сульфатом міді вода утворює мідний купорос:

CuSO4 + 5Н2О = CuSO4 • 5Н2О

в якому на одну молекулу сульфату міді припадає п'ять молекул води. Воду, що входить до складу кристалів, називають кристалізаційною.

Кристалізаційну воду не слід плутати з гігроскопічною водою, яка поглинається (адсорбується) поверхнею і порами всіх речовин на відкритому повітрі. Деякі речовини відзначаються підвищеною здатністю поглинати вологу повітря. Внаслідок цього вони мокріють (наприклад, NaCl), а то й і розпливаються на повітрі (як CaCl2). Такі речовини називають гігроскопічними. На відміну від кристалізаційної, кількість гігроскопічної води в речовинах, змінна. Вона хімічно не взаємодіє з речовиною-адсорбатом.

При високій температурі водяна пара взаємодіє з залізом і іншими речовинами. Наприклад:

3Fe + 4Н2О = Fe3О4 + 4Н2

Раніше цю реакцію застосовували в техніці для добування водню.

У термічному відношенні вода досить стійка. Проте при температурах, вищих 1000°С, вона починає розкладатися на водень і кисень:

2Н2О = 2Н2 + O2

Хімічна сумісність вод — здатність вод не утворювати твердих осадів при їх змішуванні.

Объяснение: