Для визначення кислоти нам в першу чергу необхідна таблиця розчинності кислот, а також реактиви.Отже, перед нами стоять три однакові пробірки з кислотами. Щоб зрозуміти, в якій пробірці яка кислота знаходиться, звернемося до таблиці розчинності і підберемо реакції, супроводжувані випаданням осаду, зміною кольору розчину, або виділенням газу, характерні тільки для однієї досліджуваної кислоти.Ми бачимо, що сірчана кислота випадає в осад при взаємодії з іонами барію, а інші дві кислоти — немає. Відливаємо по кілька мілілітрів досліджуваних кислот в чисті пробірки. Додаємо до них кілька мілілітрів підстави барію Ba (OH) 2. В одній з пробірок випадає білий мутний осад. Відмінно, ми визначили, де знаходиться сірчана кислота!Вивчаємо таблицю далі. Як ми бачимо, хлорид срібла дає осад, а нітрат — ні. Відливаємо ще кілька мілілітрів досліджуваних кислот в чисті пробірки. У кожну пробірку додаємо трохи AgNO3. У пробірці, де перебувала соляна кислота, починає утворюватися осад білого кольору, надалі застигаючи у вигляді напівпрозорого нальоту, званого роговим сріблом. У пробірці з азотною кислотою не відбувається ніяких змін.
Разлагаеется только NaHCO3.
Пусть масса смеси 100 г, после реакции стала 100-22,63 г=77,37 г. Значит уменьшение за счет СО2 и Н2О(22,63 г)
2NaHCO3 ==> Na2CO3 + CO2 + H2O
2 моль 44 г + 18 г=62 г
Узнаем сколько разложилось NaHCO3:
При прокаливании 2 моль NaHCO3 уменьшение на 44+18=62 г
х моль NaHCO3 уменьшение на 22,63 г
2*22,63/62=0,73 моль
Найдем массу NaHCO3 m=n*M=0,73*84=61,32 г
Так как масса смеси была 100 г, то w=61,32/100*100%=61,32% NaHCO3
w (Na2CO3)=100%-61,32%=38,68% Na2CO3