. Укажіть, як називається здатність металів змішуватися один з одним у
розплавленому стані:
А) руда; Б) металотермія;
В) сплави; Г) металургія.
2. Позначте назву елемента протонне число якого + 26:
А) Ферум; Б) Магній;
В) Алюміній; Г) Кобальт.
3. Позначте формулу речовини, молекулярна маса якої рівна 102:
А) Fe2O3; Б) Al2O3;
В) FeO; Г) Al(OH)3.
4. Укажіть один з найбільш відомих сплавів заліза:
А) цементит; Б) бронза;
В) дюралюміній; Г) сталь.
5. Позначте формулу алюміній нітрату:
А) Al(NO3)3; Б) AN;
В) KAlO2; Г) Al(OH)3.
6. Укажіть, які властивості характерні для алюміній гідроксиду:
А) основні; Б) кислотні;
В) амфотерні; Г) нейтральні.
7. Позначте рівняння реакції, в якому загальне число коефіцієнтів рівне 12:
А) Fe + H2O Fe3O4 + H2¬; Б) Fe + HCl FeCl2 + H2¬;
В) Fe + S FeS; Г) Fe2O3 + CO Fe + CO2¬.
8. Укажіть алюмотермічний б добування металів:
А) Al + S Al2S3; Б) Al2O3 + CO Al + CO2;
В) Al + O2 Al2O3; Г) MnO2 + Al Al2O3 + Mn.
Блок завдань 9 – 13 має по шість варіантів відповідей, серед яких три – правильні. Оберіть правильні відповіді та позначте їх у бланку відповідей.
9. Укажіть фізичні властивості характерні для ферум(ІІІ) оксиду:
А) червоно – коричневий; Б) чорний; В) розчиняється у воді;
Г) практично не розчиняється у воді;
Д) рідкий; Е) порошкоподібний.
10. Укажіть вихідні речовини реакції ? + ? + ? 2Na[Al(OH)4]:
А) Al2S3; Б) Al2O3; В) H2O;
Г) KOH; Д) NaOH; Е) HCl.
11. Позначте речовини, з якими буде реагувати ферум(ІІ) гідроксид:
А) HNO3; Б) Cl2; В) S;
Г) NaOH; Д) NaCl; Е) H2SO4.
12. Позначте речовини, в яких ступінь окиснення Феруму +2:
А) FeO; Б) Fe2O3; В) FeCl2;
Г) Fe(NO3)3; Д) Fe(OH)3; Е) Fe(OH)2.
13. Укажіть ознаки, що вказують на місце Алюмінію у періодичній системі:
А) період IV; Б) група ІІ; В) підгрупа – побічна;
Г) період ІІІ; Д) протонне число + 13; Е) підгрупа – головна.
Фарфоровая посуда и изделия часто используется в химической лаборатории. Фарфор имеет более высокую термостойкость, чем стекло, но при резком охлаждении также растрескивается.
Фарфоровые тигли используют для нагрева веществ - в муфельной печи или на газовой горелке, в последнем случае тигель ставят в фарфоровый треугольник. Алундовые тигли (т.е. тигли из плавленого оксида алюминия) имеют более высокую термостойкость, чем фарфоровые и высоко ценятся химиками. Железные тигли имеют высокую термостойкость и не боятся резкого охлаждения, но при нагревании на воздухе они окисляются.
Выпарные чашки используют для выпаривания растворов, иногда в них нагревают твердые вещества.
Фарфоровые лодочки используют для нагрева веществ в трубчатых печах (не редко - в токе газа).
Фарфоровые ступки часто используют для измельчения не слишком твердых веществ. Кроме фарфоровых используются железные, бронзовые и агатовые ступки, а также ступки из других материалов. Из перечисленного списка химиками особо ценятся агатовые ступки.
Бактериальные фильтры делают из пористой керамики или пористого стекла. Они содержат достаточно мелкие поры, что позволяет отфильтровывать из жидкости бактерии и другие микроорганизмы. В то же время, вирусы проходить через бактериальные фильтры.
1) Так как плотность воды равна 1 г/мл, то 250 мл воды имеют массу 250г.
Масса раствора равна:
m(p-p) = m(в-во) + m(Н₂О) = 20 + 250 = 270 г
Массовая доля вещества в растворе:
ω = [m(в-во)/m(p-p)] * 100 = (20/270)*100 = 7,41%
2) Находим объем раствора:
V = m / ρ = 270/1,05 = 257,14 мл
3) Находим молярную массу кислоты:
М(Так как плотность воды равна 1 г/мл, то 100 мл воды имеют массу 100 г.
Масса раствора равна:
m(p-p) = m(в-во) + m(Н₂О) = 30 + 270 = 30 г
Массовая доля вещества в растворе:
ω = [m(в-во)/m(p-p)] * 100 = (30/300)*100 = 10%
Так как плотность воды равна 1 г/мл, то 100 мл воды имеют массу 100 г.
Масса раствора равна:
m(p-p) = m(в-во) + m(Н₂О) = 30 + 270 = 30 г
Массовая доля вещества в растворе:
ω = [m(в-во)/m(p-p)] * 100 = (30/300)*100 = 10%
Так как плотность воды равна 1 г/мл, то 100 мл воды имеют массу 100 г.
Масса раствора равна:
m(p-p) = m(в-во) + m(Н₂О) = 30 + 270 = 30 г
Массовая доля вещества в растворе:
ω = [m(в-во)/m(p-p)] * 100 = (30/300)*100 = 10%
М(Н₃РО₄) = 3*1 + 31 + 4*16 = 98 г/моль
4) Находим, сколько молей составляет 20 г кислоты:
n = m/M = 20/98 = 0,20408 моль
5) Молярная концентрация показывает: сколько молей данного вещества находится в 1 л (1000 мл) раствора. Составляем пропорцию:
257,14 мл раствора 0,20408 моль Н₃РО₄
1000 мл раствора Х моль Н₃РО₄
Х = 1000*0,20408/257,14 = 0,794 моль
Значит, молярная концентрация равна: 0,794 моль/л