Аллотропия — свойство химического элемента образовывать РАЗНЫЕ простые вещества. Эти вещества состоят из атомов одного элемента, но их молекулы (или кристаллические решётки) различаются. Наиболее известные примеры: элемент кислород может существовать в виде газа кислорода О₂ и газа озона О₃. Элемент углерод может существовать как алмаз и как графит, элемент сера может существовать как ромбическая и моноклинная сера. Элемент фосфор может существовать как белый и красный фосфор. Аллотропные модификации одного элемента могут при определённых условиях переходить одна в другую.
Полімери – це високомолекулярні сполуки в яких кількість мономерних ланок повинна бути достатньо великою. В більшості випадків кількість ланок можна вважати достатньою, щоб прирівняти молекулу до полімеру. Взагалі полімери утворюється з мономерів в ході реакцій полімеризації або поліконденсації.
До полімерів відносять природні сполуки: пілісахариди, каучук, білки, нуклеїнові кислоти та ін. Полімери відносять до органчних сполук, але існує багато неорганічних полімерів. Значну кількість полімерів виводять систетичним шляхом на основі елементів пиродного походження та най ших сполук, шляхом хімічних перетворень, реакцій полімеризації та полікондексації.
Наиболее известные примеры: элемент кислород может существовать в виде газа кислорода О₂ и газа озона О₃. Элемент углерод может существовать как алмаз и как графит, элемент сера может существовать как ромбическая и моноклинная сера. Элемент фосфор может существовать как белый и красный фосфор. Аллотропные модификации одного элемента могут при определённых условиях переходить одна в другую.
Полімери – це високомолекулярні сполуки в яких кількість мономерних ланок повинна бути достатньо великою. В більшості випадків кількість ланок можна вважати достатньою, щоб прирівняти молекулу до полімеру. Взагалі полімери утворюється з мономерів в ході реакцій полімеризації або поліконденсації.
До полімерів відносять природні сполуки: пілісахариди, каучук, білки, нуклеїнові кислоти та ін. Полімери відносять до органчних сполук, але існує багато неорганічних полімерів. Значну кількість полімерів виводять систетичним шляхом на основі елементів пиродного походження та най ших сполук, шляхом хімічних перетворень, реакцій полімеризації та полікондексації.