Періодична система хімічних елементів — класифікація хімічних елементів, що встановлює залежність різних властивостей елементів від заряду їхнього атомного ядра. Періодична система хімічних елементів є графічним виразом періодичного закону — який визначає, що властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук, перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер атомів. Її початковий варіант, що базувався на періодичній залежності властивостей хімічних елементів від значень атомних мас, був розроблений російським та німецьким хіміками Д. І. Менделєєвим та Лотаром Маєром у 1869—1871 роках[1][2]. За цю розробку у 1882 році обидва хіміки отримали Медаль Деві від Лондонського королівського товариства. Всього запропоновано кілька сотень варіантів зображення періодичної системи (аналітичні криві, таблиці, геометричні фігури і т. ін.). У сучасному варіанті системи передбачається зведення елементів в двовимірну таблицю, в якій кожен стовпець (група) визначає основні фізико-хімічні властивості, а рядки є періоди, в певній мірі подібні один одному.
Валентность кислотного остатка равна количеству атомов гидрогена. Например, в H2SO4 у SO4 будет валентность 2. Это имеет значение.
Предположим, что в результате реакции обмена мы получили молекулу KSO4, однако валентность калия 1, а валентность кислотн. остатка 2, поэтому формула будет выглядеть так: K2SO4.
Рассматриваем полный пример:
K2SO4 + H3PO4 = K3PO4 + H2SO4. У калия валентность 1, у PO4 3. 1*3= 3. Далее кратное делим на валентности элементов. 3/1 = 3, поэтому к калию приписываем 3 ( индекс ). По той же схеме и H2SO4
Отвечая на твой вопрос, да, играет, но скорее при расстановке валентностей ( в моём 9 классе такие чаще всего и встречаются с кислотными остатками ), а в реакции обмена не нужно уравнивать ничего ( может и нужно, но я не помню такого )
Періодична система хімічних елементів — класифікація хімічних елементів, що встановлює залежність різних властивостей елементів від заряду їхнього атомного ядра. Періодична система хімічних елементів є графічним виразом періодичного закону — який визначає, що властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук, перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер атомів. Її початковий варіант, що базувався на періодичній залежності властивостей хімічних елементів від значень атомних мас, був розроблений російським та німецьким хіміками Д. І. Менделєєвим та Лотаром Маєром у 1869—1871 роках[1][2]. За цю розробку у 1882 році обидва хіміки отримали Медаль Деві від Лондонського королівського товариства. Всього запропоновано кілька сотень варіантів зображення періодичної системи (аналітичні криві, таблиці, геометричні фігури і т. ін.). У сучасному варіанті системи передбачається зведення елементів в двовимірну таблицю, в якій кожен стовпець (група) визначає основні фізико-хімічні властивості, а рядки є періоди, в певній мірі подібні один одному.
Відповідь:
Валентность кислотного остатка равна количеству атомов гидрогена. Например, в H2SO4 у SO4 будет валентность 2. Это имеет значение.
Предположим, что в результате реакции обмена мы получили молекулу KSO4, однако валентность калия 1, а валентность кислотн. остатка 2, поэтому формула будет выглядеть так: K2SO4.
Рассматриваем полный пример:
K2SO4 + H3PO4 = K3PO4 + H2SO4. У калия валентность 1, у PO4 3. 1*3= 3. Далее кратное делим на валентности элементов. 3/1 = 3, поэтому к калию приписываем 3 ( индекс ). По той же схеме и H2SO4
Отвечая на твой вопрос, да, играет, но скорее при расстановке валентностей ( в моём 9 классе такие чаще всего и встречаются с кислотными остатками ), а в реакции обмена не нужно уравнивать ничего ( может и нужно, но я не помню такого )
Пояснення: