В химической лаборатории Андрей и Инна приготовили растворы нитрата натрия и азотистой кислоты для дальнейших опытов.Андрей заметил,что Инна записала уравнение диссоциации азотистой кислоты так же,как и для нитрата натрия.Что неправильно сделала Инна в записи уравнения диссоциации азотистой кислоты?Предложите,как нужно исправить записи.
Дано:
электролиз раствора Hg(NO₃)₂
M(Hg) =60,3г.
Vm=22,4л./моль
V(газа)-?
Вещество в растворе -?
1. Электролиз раствора ртути:
Hg(NO₃)₂ ⇄ Hg²⁺ + 2NO₃⁻
катод (–) : Hg²⁺ + 2е⁻ → Hg⁰
анод (+) : 2H₂O - 4e⁻ → O₂⁰↑ + 4H⁺
Суммарное уравнение:
2Hg(NO₃)₂ + 2H₂O + электролиз = 2Hg↓ + O₂↑ + 4HNO₃
2. Определим молярную массу ртути и ее количество вещества в 60,3г.:
M(Hg)=201г./моль
n[Hg) =m(Hg)÷ M(Hg)=60,3г.÷201г./моль=0,3моль
3. По уравнению реакции: n(Hg) =2моль n(O₂) = 1моль
по условию задачи:
n(Hg) =0,3моль n(O₂) = 0,3моль×1моль÷2моль=0,15моль
4. Определим объем кислорода количеством вещества 0,15моль:
V(O₂) =n(O₂) x Vm= 0,15моль x 22.4л./моль=3,36л.
5. Определим молярную массу азотной кислоты, количество вещества и массу азотной кислоты:
а) M(HNO₃)=1+14+16x3=63г./моль
б) по уравнению реакции:
n(Hg) =2моль n(HNO₃) = 4моль
в) по условию задачи:
n(Hg) =0,3моль n(HNO₃)=0,3мольх4моль÷2моль=0,6моль
г) m(HNO₃)= n(HNO₃)xM(HNO₃)=0.6мольх63г./моль=37,8г.
5. ответ: при электролизе нитрата ртути образуется 60,3г ртути, 3,36л. кислорода и 37,8г. азотной кислоты.
Крохмаль
Целюлоза
( С6Н10О5)n
Физичні властивості крохмалу:
Білий порошок, не розчинний у воді, набрякає у гарячій воді, утворюючи колоїдні розчини.
Физичні властивості целюлоза::
Волокниста речовина, не розчинна у воді, стійка до розчинів кислот, лугів й слабких окиснювачів. Обвуглюється концентрованою Н2SO4.
хим.властывости крох:
1. Повний гідоліз (кислотний):
(С6Н10О5)n (крохмаль) → (С6Н10О5)n (декстрини) → С12Н22О11 (мальтоза) → С6Н12О6 (глюкоза)
2. Ферментативний гідроліз
(С6Н10О5)n + Н2О → С2Н5ОН + 2СО2
3. Якісна реакція: поява синього забарвлення із спиртовим розчином йоду.
хим.власт. целюлоза:
1. Гідроліз:
а) під дією ферментів в організмі;
б) під дією кислот в лабораторії.
2. Горіння:
(С6Н10О5)n + nО2 → nН2О + nСО2.
3. Термічний розклад: без доступу повітря на метанол, ацетон, оцтову кислоту.
сахароза:
Сахаро́за, іноді цукро́за , також буряковий цукор, тростинний цукор, α-D-глюкопіранозил-β-D-фруктофуранозид, С12Н22О11 — важливий дисахарид. Білий, без запаху, кристалічний порошок з солодким смаком. Найвідоміший і широко застосовується у харчовій промисловості(цукор). Молекула сахарози складається із залишків молекул глюкози і фруктози.
Дуже поширена у природі — синтезується у клітинах усіх зелених рослин і нагромаджується в стеблах, насінні, плодах і коренях рослин. Вміст її в цукровому буряку складає 15-22 %, в цукровій тростині — 12-15 %. Ці рослини є основними джерелами отримання цукрози, звідси виникли і її назви — тростинний цукор і буряковий цукор. Її багато в кленовому і пальмовому соку, в кукурудзі — 1,4-1,8 %, картоплі — 0,6, цибулі — 6,5, моркві — 3,5, дині — 5,9, персиках і абрикосах — 6,0, апельсинах — 3,5, винограді — 0,5 %. Міститься в соку берези та деяких фруктах.
Термін «цукроза» було вперше застосовано в 1857 році англійським хіміком Вільямом Міллером
Объяснение: