К искусственным принято относить волокна, которые изготавливаются посредством переработки природного сырья — сложных соединений, классифицируемых как высокомолекулярные. в качестве таковых могут использоваться целлюлоза, шелк, шерсть, кератин и другие белки. к синтетическим принято относить волокна, которые изготавливаются при использовании низкомолекулярных веществ, часто неорганического происхождения. это соединения углерода, водорода, азота. их переработка может осуществляться методом полимеризации или же поликонденсации. главное отличие искусственных волокон от синтетических в том, что в качестве сырья для производства первых используются природные вещества. выпуск вторых предполагает задействование низкомолекулярных неорганических веществ, в естественном виде встречающихся редко, а также получение соединений, которые в природе практически не образуются.
на та ебуліоскопічна константи. Фізичні властивості
розчинів та молекулярний стан розчинених речовин.
Властивості розчинів електролітів. Фізичні властивості розчинів електролітів.
Теорія електролiтичної дисоцiацiї. Ступінь дисоціації. Сильні, середні та слабкі
електроліти. Фізико-хімічний аналіз розчинів електролітів. Гідратація та
сольватація іонів. Типи електролітів Ступiнчаста дисоцiацiя. Індикатори. Іонний
добуток води. Водневий показник (рН). Його розрахунок. Теорія сильних
електролітів. Активність іонів. Іонна сила розчинів. Розчинення та кристалізація
солей. Іонні рівноваги. Добуток розчинностi (ДР) та добуток активностей
важкорозчинних електролітів. Комплексоутворення та розчинність слабкорозчинних електролітів. Гiдролiз солей. Ступiнь та константа гiдролiзу. Зміщення
рівноваги процесів гідролізу. Вплив рiзних факторiв на процес гідролізу.
Література для самостійної роботи: [1] ч.1 розд.У с.199-206; [5] гл.7 розд.5-14;
[4] розд.4; [2] розд.УІІ с.122-137, розд.ХУІ с.351-386; [8] т.1 розд.У с.155-202;
[12]ч.3 с.31-50.
Объяснение: