Можно во все три пробирки прилить фенолфталеин (индикатор), окраску он изменит только в гидроксиде натрия на малиновый (так как гидроксид натрия создаёт щелочную среду)
Значення розчинів у житті й практичній діяльності людини. Поняття про розчин і розчинність. Залежність розчинності від різних чинників. Розчини насичені й ненасичені, концентровані й розбавлені
Розчини й сам процес розчинення мають велике значення в природі, у нашому житті, у науці й техніці. Найчастіше ми маємо справу не з чистими речовинами, а із сумішами або розчинами. Вода морів, річок, озер, ґрунтові води, питна вода — це розчини. Повітря — це розчин газів. Більшість мінералів — це тверді розчини. Соки рослин, напої — це розчини. Засвоєння їжі пов'язане з розчиненням поживних речовин. Розчинами є кров, лімфа, ліки, лаки, фарби. Розчини використовуються в промисловості: текстильній, металообробній, фармацевтичній, при виробництві пластмас, синтетичних волокон, мила та ін.
При розчиненні речовин відбувається їхнє подрібнення й розсіювання в об'ємі розчину. У розчині частинки однієї речовини рівномірно розподілені між частинками іншої. Якщо речовина розчинена до рівня молекул, то розчин буде однорідним, прозорим і не буде відстоюватися. Такий розчин є істинним. Наприклад, розчин солі у воді, столовий оцет, розчин цукру. Характерна ознака істинних розчинів — їхня однорідність.
Розчинами називають багатокомпонентні однорідні системи змінного складу.
У розчині завжди містяться розчинник і розчинена речовина.
Розчинник — це компонент розчину, що перебуває в такому ж агрегатному стані, що й розчин, і кількісно переважає. У розчині солі у воді розчинником є вода, а в медичному спирті — спирт є розчинником, а вода розчиненою речовиною. Вода — найкращий розчинник для багатьох речовин. Гарними розчинниками є спирт, ацетон, бензин, ефіри.
Розчинена речовина може бути в будь-якому агрегатному стані: твердому (цукор, сіль), рідкому (спирт), газоподібному (вуглекислий газ). Одночасно в розчині може бути розчинено декілька речовин, наприклад, у мінеральній воді розчинені різні солі. Кількість розчиненої речовини може бути різною. Розчини не мають постійного складу й у цьому полягає їхня основна відмінність від хімічних сполук.
Запишу формулы этих веществ: CaCl2, Na3PO4, NaOH
Можно во все три пробирки прилить фенолфталеин (индикатор), окраску он изменит только в гидроксиде натрия на малиновый (так как гидроксид натрия создаёт щелочную среду)
У нас осталось две пробирки
Можно в две пробирки прилить нитрат серебра
CaCl2 + 2AgNO3 = 2AgCl↓ + Ca(NO3)2
Ca(2+) + 2Cl(-) + 2Ag(+) + 2NO3(-) = 2AgCl↓ + Ca(2+) + 2NO3(-)
2Cl(-) + 2Ag(+) = 2AgCl↓
Выпадает AgCl - творожистый осадок белого цвета
Na3PO4 + 3AgNO3 = 3NaNO3 + Ag3PO4↓
3Na(+) + PO4(3-) + 3Ag(+) + 3NO3(-) = 3Na(+) + 3NO3(-) + Ag3PO4↓
PO4(3-) + 3Ag(+) = Ag3PO4↓
Ag3PO4 - осадок жёлтого цвета
Значення розчинів у житті й практичній діяльності людини. Поняття про розчин і розчинність. Залежність розчинності від різних чинників. Розчини насичені й ненасичені, концентровані й розбавлені
Розчини й сам процес розчинення мають велике значення в природі, у нашому житті, у науці й техніці. Найчастіше ми маємо справу не з чистими речовинами, а із сумішами або розчинами. Вода морів, річок, озер, ґрунтові води, питна вода — це розчини. Повітря — це розчин газів. Більшість мінералів — це тверді розчини. Соки рослин, напої — це розчини. Засвоєння їжі пов'язане з розчиненням поживних речовин. Розчинами є кров, лімфа, ліки, лаки, фарби. Розчини використовуються в промисловості: текстильній, металообробній, фармацевтичній, при виробництві пластмас, синтетичних волокон, мила та ін.
При розчиненні речовин відбувається їхнє подрібнення й розсіювання в об'ємі розчину. У розчині частинки однієї речовини рівномірно розподілені між частинками іншої. Якщо речовина розчинена до рівня молекул, то розчин буде однорідним, прозорим і не буде відстоюватися. Такий розчин є істинним. Наприклад, розчин солі у воді, столовий оцет, розчин цукру. Характерна ознака істинних розчинів — їхня однорідність.
Розчинами називають багатокомпонентні однорідні системи змінного складу.
У розчині завжди містяться розчинник і розчинена речовина.
Розчинник — це компонент розчину, що перебуває в такому ж агрегатному стані, що й розчин, і кількісно переважає. У розчині солі у воді розчинником є вода, а в медичному спирті — спирт є розчинником, а вода розчиненою речовиною. Вода — найкращий розчинник для багатьох речовин. Гарними розчинниками є спирт, ацетон, бензин, ефіри.
Розчинена речовина може бути в будь-якому агрегатному стані: твердому (цукор, сіль), рідкому (спирт), газоподібному (вуглекислий газ). Одночасно в розчині може бути розчинено декілька речовин, наприклад, у мінеральній воді розчинені різні солі. Кількість розчиненої речовини може бути різною. Розчини не мають постійного складу й у цьому полягає їхня основна відмінність від хімічних сполук.
Объяснение: