pH, Водневий показник — величина, що показує міру активності іонів водню (Н+) в розчині, тобто ступінь кислотності або лужності цього розчину. Для розведених розчинів можна користуватись терміном «концентрація» замість «активність» у цьому визначенні. pH нейтрального розчину становить 7, розчини із більшим значенням водневого показника є лужними, із меншими — кислими.
Загальну концепцію виміру кислотності розчину за до рН сформулював С. П. Соренсен (Sørensen) в 1909 р.
Визначення Редагувати
Див. також: Іонний добуток води
Співвідношення між pH та pOH
рН обчислюється як від'ємний десятковий логарифм активності іонів H+ (або, точніше, для водних розчинів — іонів гідроксонію [H3O+]) і є безрозмірною величиною:
При вищих температурах константа електролітичної дисоціації води підвищується, відповідно збільшується іонний добуток води Kw, тому нейтральною виявляється pH < 7 (що відповідає концентраціям, що збільшилися як H+, так і OH−); при зниженні температури, навпаки, нейтральна pH зростає. Всі ці зміни відбуваються в інтервалі значень[2] Kw від 0,11·10-14 (0 °C) до 55,0·10-14 (100 °C), тобто залежно від температури pH нейтрального розчину змінюється від -7,48 до -6,13.
рН абсолютно чистої води мусить мати значення 7. Але насправді такого майже ніколи не трапляється — наприклад, при контакті із повітрям у воді розчиняється вуглекислий газ, з якого утворюється вугільна кислота Н2СО3, внаслідок цього рН води падає до 5,7—6.
pH більшості відомих розчинів коливається між значеннями 0 та 14. Відомі розчини із значенням рН меншим нуля та більшим 14, але у таких випадках замість pH, як характеристики кислотності розчину, зазвичай користуються концентрацією кислоти або лугу.
Объяснение:
(3x+2)(5x+4)=(3x+2) (перемножаем в левой части выражения в скобках почленно)
15x²+12x+10x+8=3x+2 ( приводим подобные слагаемые)
15x²+22x+8=3x+2 ( переносим выражения из первой части в левую заменив их знак на противоположный)
15x²+22x-3x+8-2=0 (приводим подобные слагаемые)
15x²+19x+6=0 (решаем уравнение через дискриминант)
D=b²-4ac=19²-4×15×6=361-360=1 (1>0 значит будет два действительных корня):
x1,2=(-b±√D)/2a
x1,2=(-19±√1)/2×15
x1=(-19+1)/30
x1=-20/30
x2 = (-19-1)/2×15
x2=-18/30
x2=-⅗
x1=-⅔
x2=-⅔
x1=-⅗
Объяснение:
pH, Водневий показник — величина, що показує міру активності іонів водню (Н+) в розчині, тобто ступінь кислотності або лужності цього розчину. Для розведених розчинів можна користуватись терміном «концентрація» замість «активність» у цьому визначенні. pH нейтрального розчину становить 7, розчини із більшим значенням водневого показника є лужними, із меншими — кислими.
Загальну концепцію виміру кислотності розчину за до рН сформулював С. П. Соренсен (Sørensen) в 1909 р.
Визначення Редагувати
Див. також: Іонний добуток води
Співвідношення між pH та pOH
рН обчислюється як від'ємний десятковий логарифм активності іонів H+ (або, точніше, для водних розчинів — іонів гідроксонію [H3O+]) і є безрозмірною величиною:
{\displaystyle {\mbox{pH}}=-\lg \left[{\mbox{H}}^{+}\right]}{\displaystyle {\mbox{pH}}=-\lg \left[{\mbox{H}}^{+}\right]}
Отже, для нейтральних розчинів значення pH рівне 7, для лужних — більше 7, для кислих — менше. Із значення pH можна розрахувати pOH[1]:
{\displaystyle \mathrm {pOH=14-pH} }{\displaystyle \mathrm {pOH=14-pH} }.
При вищих температурах константа електролітичної дисоціації води підвищується, відповідно збільшується іонний добуток води Kw, тому нейтральною виявляється pH < 7 (що відповідає концентраціям, що збільшилися як H+, так і OH−); при зниженні температури, навпаки, нейтральна pH зростає. Всі ці зміни відбуваються в інтервалі значень[2] Kw від 0,11·10-14 (0 °C) до 55,0·10-14 (100 °C), тобто залежно від температури pH нейтрального розчину змінюється від -7,48 до -6,13.
рН абсолютно чистої води мусить мати значення 7. Але насправді такого майже ніколи не трапляється — наприклад, при контакті із повітрям у воді розчиняється вуглекислий газ, з якого утворюється вугільна кислота Н2СО3, внаслідок цього рН води падає до 5,7—6.
pH більшості відомих розчинів коливається між значеннями 0 та 14. Відомі розчини із значенням рН меншим нуля та більшим 14, але у таких випадках замість pH, як характеристики кислотності розчину, зазвичай користуються концентрацією кислоти або лугу.