На кожній з оболонок може розташовуватися лише певне число електронів (див. принцип виключення Паулі).
Розрізняють внутрішні й зовнішні (валентні) електронні оболонки.
Внутрішні оболонки відповідають за спектри рентгенівського випромінювання та спектри рентгенівського поглинання атомів. Зовнішні — за хімічні властивості атома.
Оболонки бувають заповненими, незаповненими та частково заповненими.
Основою класифікації електронних оболонок є енергетичний спектр атома водню. В атомі водню, якщо його розглядати, використовуючи нерелятивістську квантову механіку, енергія електронної орбіталі залежить тільки від головного квантового числа. s-, p-, d-орбіталі, що відповідають одному головному квантовому числу мають однакову енергію. При врахуванні релятивістських ефектів, однак, виродження частково знімається, тобто в спектрі з'являється тонка структура.
Електронні оболонки складніших атомів із більшим числом електронів будуються на основі класифікації атомних орбіталей. Проте, на відміну від атома водню, енергії s-, p-, d- та f-орбіталей мають різне значення. Це розщеплення зумовлене різними причинами: врахуванням релятивістських ефектів, зокрема, спін-орбітальною взаємодією, екрануванням ядра внутрішніми оболонками, надтонкою структурою. Тому кожна з електронних оболонок розпадається на підоболонки.
Традиційно для важких елементів оболонку з найменшою енергією називають К-оболонкою, наступну за енергією оболонку — L-оболонкою, і так далі.
На кожній з оболонок може розташовуватися лише певне число електронів (див. принцип виключення Паулі).
Розрізняють внутрішні й зовнішні (валентні) електронні оболонки.
Внутрішні оболонки відповідають за спектри рентгенівського випромінювання та спектри рентгенівського поглинання атомів. Зовнішні — за хімічні властивості атома.
Оболонки бувають заповненими, незаповненими та частково заповненими.
Основою класифікації електронних оболонок є енергетичний спектр атома водню. В атомі водню, якщо його розглядати, використовуючи нерелятивістську квантову механіку, енергія електронної орбіталі залежить тільки від головного квантового числа. s-, p-, d-орбіталі, що відповідають одному головному квантовому числу мають однакову енергію. При врахуванні релятивістських ефектів, однак, виродження частково знімається, тобто в спектрі з'являється тонка структура.
Електронні оболонки складніших атомів із більшим числом електронів будуються на основі класифікації атомних орбіталей. Проте, на відміну від атома водню, енергії s-, p-, d- та f-орбіталей мають різне значення. Це розщеплення зумовлене різними причинами: врахуванням релятивістських ефектів, зокрема, спін-орбітальною взаємодією, екрануванням ядра внутрішніми оболонками, надтонкою структурою. Тому кожна з електронних оболонок розпадається на підоболонки.
Традиційно для важких елементів оболонку з найменшою енергією називають К-оболонкою, наступну за енергією оболонку — L-оболонкою, і так далі.
1) Формула оксида углерода (IV) CO2
n=m/M, где n-кол-во вещества, m-масса, М-молярная масса
М=Ar(C)+2*Ar(O)=12+2*16=12+32=44г/моль
n=33/44=0.75моль
2)1,5•6,02•10-²³ =9,03•10-²³
3)N = 2.5 (моль)
N=Na*n, где Na - число Авагадро = 6.02*10^23 (г/моль)
N=6.02*10^23 * 2.5 =15.05*10^23 (молекул)
4)найдем число моль оксида серы (IV)
n(SO2) = m/M = 13,44 г / 64 г/моль = 0,21 моль
найдем число молекул по формуле N=n*Na, где Na - число Авогадро
N(SO2) = n*Na = 0.21 моль * 6,02*10^23 1/моль = 1,26*10^23 молекул
5)1)m=M*n
M(O2)=16*2=32
m=32*6=192(грамм)
V=Vm*n
Vm=22,4 л/моль
V=22,4*6=134,4(л)
6)Дано:
V(Cl₂)=5.6 л
Vm=22.4 л/моль
M(Cl₂)=71 г/моль
найти:
m(Cl₂)-?
m=M x n; n=V/Vm
n(Cl₂)=5.6 л / 22.4 л/моль=0.25 моль
m(Cl₂)=71 г/моль x 0.25 моль=17.75 г.
ответ: m(Cl₂)=17.75 г.