Вычислите массу дихромата калия, который нужно обработать избытком концентрированной соляной кислоты, чтобы из выделившегося в результате реакции хлора можно было получить 190,5 г хлорной извести.

Чтобы стало более понятно, как определить валентность по таблице Менделеева, приведем несколько примеров: Все щелочные металлы входят в главную подгруппу первой группы и имеют постоянную валентность – I. Для щелочноземельных металлов (главная подгруппа второй группы) валентность соответственно будет равна II. Большинство неметаллов имеют переменную валентность. Высшая степень их валентности равна номеру группы, а низшая определяется, как уже писалось выше. Возьмем к примеру серу. Т.к. этот элемент расположен в 6 группе – его высшая валентность равна VI, а низшая – II ( 8 – 6 = 2). В отличие от всех остальных неметаллов галогены, входящие в основную подгруппу восьмой группы, обладают постоянной валентностью равной I. Для остальных элементов, входящих в побочные группы, валентность придется запоминать. Чаще всего эти элементы представлены металлами, имеющими валентность от I до III.

Объяснение:

Промотування електрона з зовнішнього ns-підрівня на передзовнішній (n-1)d-підрівень відбувається у наступних атомах:

- Fe (залізо)

- Co (кобальт)

- Ni (нікель)

Такі метали, як Cr (хром), Cu (мідь) і Ag (срібло), мають конфігурацію електронної оболонки, яка дозволяє промотування електрона з ns-підрівня на (n-1)d-підрівень, але промотування не є основним механізмом в їхньому електронному розташуванні.

Метали Li (літій), K (калій) і Na (натрій) не мають передзовнішніх (n-1)d-підрівнів у своїх електронних оболонках, тому промотування електрона на (n-1)d-підрівень не відбувається.

Метали Ti (титан), Pb (свинець) і Bi (вісмут) також не мають можливості для промотування електрона з ns-підрівня на (n-1)d-підрівень у своїх електронних оболонках.