Речовини поділяються на прості і складні. Прості речовини складаються з атомів одного хімічного елементу, а складні – з атомів різних елементів. Складні речовини називаються хімічними сполуками.
Прості речовини поділяються на метали і неметали. До неметалів відносяться речовини, утворені атомами двадцяти двох хімічних елементів: Гідрогену, благородних газів, галогенів, Оксигену, Сульфуру, Селену, Телуру, Нітрогену, Фосфору, Арсену, Карбону, Силіцію, Бору. Усі інші хімічні елементи і їх прості речовини – метали.
Основними класами неорганічних – сполук є оксиди, гідроксиди (основи і кислоти) і солі.
Оксидами називаються складні речовини, що складаються із двох елементів, одним із яких є Оксиген. Майже всі хімічні елементи (за виключенням Гелію, Неону і Аргону) утворюють оксиди.
За хімічними властивостями оксиди поділяються на три групи:
– основні (Na2O, CaO, FeO, Fe2O3), утворюються тільки металами;
– кислотні (CO2, P2O5, SO2, SO3), утворюються неметалами і деякими металами, що проявляють високий ступінь окиснення (Mn2O7, CrO3 );
– амфотерні (ZnO, Al2O3, Cr2O3), які проявляють двоїсті властивості – основні і кислотні, утворюються амфотерними елементами.
Основні, кислотні і амфотерні оксиди називаються солетворними – мають властивість утворювати солі в результаті взаємодії з кислотами або основами.
Є невелика група оксидів, які не проявляють солетворних властивостей: CO, N2O, NO, SiO.
Оксиди можуть бути отримані, в основному, трьома
1. Безпосередня взаємодія простої речовини з киснем:
С + О2 → СО2; 2Са + О2 → 2СаО
2. Розкладання під час нагрівання оксигеновмісних сполук:
СаСО3 → СаО + СО2; 2Сu(NО3)2 → 2СО + 4NО2 + О2;
2Fе(ОН)3 → Fе2О3 + 3Н2О; Н2СО3 → СО2 + Н2О
3. Горіння складних органічних речовин:
СН4 + 2О2 → СО2 + 2Н2О
З точки зору фізичних властивостей оксиди бувають газоподібними (CO2, SO2, SO3, NO ); рідкими (N2O3, N2O4, Cl2O7 ); і твердими (всі основні і амфотерні оксиди, Р2О5 та ін.).
Окрему групу оксигеновмісних сполук елементів складають пероксиди. Їх розглядають як солі пероксиду Гідрогену Н2О2, що проявляє слабкі кислотні властивості. Наприклад: пероксид натрію Nа2О2 (перокси – назва групи –О–О–, структурна формула цього пероксиду Nа–О–О–Nа), ВаО2. Ступінь окиснення Оксигену в пероксидах – -1, валентність –ІІ.
Раз такой вопрос возникает (причем не раз), значит что-то не понятно. разберем досконально.
1) тк оксида железа(III) , значит Fe₂O₃ . здесь (III)-означает валентность железа в данном оксиде. У кислорода валентность II (это надо запомнить, чтоб применять);
2) чтобы найти "n" - количество вещества , измеряется в моль , учим формулу (которую я шуточно называю "две мэшки"):
n=m/M,
где "M" - молярная масса , измеряется в г/моль. (смотреть десятичную дробь под номером элемента в таблице Менделеева).
М (Fe₂O₃ ) = 56*2 + 16*3 = 160 г/моль ;
тогда n (Fe₂O₃ ) = m (Fe₂O₃ ) : M(Fe₂O₃ ) = 20 г ÷ 160 г/моль = 0,125 моль;
задача 2:
аналогичная задача по второй формуле "две вэшки" (всего их три на данном этапе изучения, третья дана в конце , записать все три в свою брошюру)
1) тк оксида серы(IV) , значит SO₂ . здесь (IV)-означает валентность серы в данном оксиде. У кислорода валентность II (это надо запомнить, чтоб применять);
2) чтобы найти "n" - количество вещества , измеряется в моль , учим вторую формулу:
n=V/V(м) ⇒ V=n*V(м)
где "V(м) " - Молярный объём , показывает объём газа количеством 1 моль. (м должна быть внизу и без скобок). постоянная и =22,4 л/моль (записать в брошюру)
V (SO₂) = n(SO₂) * V(м) = 1,5 моль * 22,4 л/моль=33,6 л
Класифікація і номенклатура неорганічних сполук
Речовини поділяються на прості і складні. Прості речовини складаються з атомів одного хімічного елементу, а складні – з атомів різних елементів. Складні речовини називаються хімічними сполуками.
Прості речовини поділяються на метали і неметали. До неметалів відносяться речовини, утворені атомами двадцяти двох хімічних елементів: Гідрогену, благородних газів, галогенів, Оксигену, Сульфуру, Селену, Телуру, Нітрогену, Фосфору, Арсену, Карбону, Силіцію, Бору. Усі інші хімічні елементи і їх прості речовини – метали.
Основними класами неорганічних – сполук є оксиди, гідроксиди (основи і кислоти) і солі.
Оксидами називаються складні речовини, що складаються із двох елементів, одним із яких є Оксиген. Майже всі хімічні елементи (за виключенням Гелію, Неону і Аргону) утворюють оксиди.
За хімічними властивостями оксиди поділяються на три групи:
– основні (Na2O, CaO, FeO, Fe2O3), утворюються тільки металами;
– кислотні (CO2, P2O5, SO2, SO3), утворюються неметалами і деякими металами, що проявляють високий ступінь окиснення (Mn2O7, CrO3 );
– амфотерні (ZnO, Al2O3, Cr2O3), які проявляють двоїсті властивості – основні і кислотні, утворюються амфотерними елементами.
Основні, кислотні і амфотерні оксиди називаються солетворними – мають властивість утворювати солі в результаті взаємодії з кислотами або основами.
Є невелика група оксидів, які не проявляють солетворних властивостей: CO, N2O, NO, SiO.
Оксиди можуть бути отримані, в основному, трьома
1. Безпосередня взаємодія простої речовини з киснем:
С + О2 → СО2; 2Са + О2 → 2СаО
2. Розкладання під час нагрівання оксигеновмісних сполук:
СаСО3 → СаО + СО2; 2Сu(NО3)2 → 2СО + 4NО2 + О2;
2Fе(ОН)3 → Fе2О3 + 3Н2О; Н2СО3 → СО2 + Н2О
3. Горіння складних органічних речовин:
СН4 + 2О2 → СО2 + 2Н2О
З точки зору фізичних властивостей оксиди бувають газоподібними (CO2, SO2, SO3, NO ); рідкими (N2O3, N2O4, Cl2O7 ); і твердими (всі основні і амфотерні оксиди, Р2О5 та ін.).
Окрему групу оксигеновмісних сполук елементів складають пероксиди. Їх розглядають як солі пероксиду Гідрогену Н2О2, що проявляє слабкі кислотні властивості. Наприклад: пероксид натрію Nа2О2 (перокси – назва групи –О–О–, структурна формула цього пероксиду Nа–О–О–Nа), ВаО2. Ступінь окиснення Оксигену в пероксидах – -1, валентність –ІІ.
задача 1: 0,125 моль
задача 2: 33,6 л
Объяснение:
задача 1:
Раз такой вопрос возникает (причем не раз), значит что-то не понятно. разберем досконально.
1) тк оксида железа(III) , значит Fe₂O₃ . здесь (III)-означает валентность железа в данном оксиде. У кислорода валентность II (это надо запомнить, чтоб применять);
2) чтобы найти "n" - количество вещества , измеряется в моль , учим формулу (которую я шуточно называю "две мэшки"):
n=m/M,
где "M" - молярная масса , измеряется в г/моль. (смотреть десятичную дробь под номером элемента в таблице Менделеева).
М (Fe₂O₃ ) = 56*2 + 16*3 = 160 г/моль ;
тогда n (Fe₂O₃ ) = m (Fe₂O₃ ) : M(Fe₂O₃ ) = 20 г ÷ 160 г/моль = 0,125 моль;
задача 2:
аналогичная задача по второй формуле "две вэшки" (всего их три на данном этапе изучения, третья дана в конце , записать все три в свою брошюру)
1) тк оксида серы(IV) , значит SO₂ . здесь (IV)-означает валентность серы в данном оксиде. У кислорода валентность II (это надо запомнить, чтоб применять);
2) чтобы найти "n" - количество вещества , измеряется в моль , учим вторую формулу:
n=V/V(м) ⇒ V=n*V(м)
где "V(м) " - Молярный объём , показывает объём газа количеством 1 моль. (м должна быть внизу и без скобок). постоянная и =22,4 л/моль (записать в брошюру)
V (SO₂) = n(SO₂) * V(м) = 1,5 моль * 22,4 л/моль=33,6 л
Если что-то непонятно , пишите в комментах.
Успехов в учёбе! justDavid