Кначалу xix века территория россии раскинулась на тысячи верст от моря до тихого океана (1 верста равна примерно 1,067 км). на этом пространстве проживало около 40 миллионов человек. в 1800 году плотность населения составляла здесь около 8 человек на квадратную версту (в большинстве европейских стран в это же время — 40-49 человек). к югу, северу и востоку от центра численность населения резко уменьшалась. в самарском заволжье, низовьях волги и на дону она составляла не более 1 человека на квадратную версту. еще меньше была заселена сибирь. а дальний восток представлял собой огромные пустынные территории. россия всегда была многонациональной страной. в западных и южных губерниях население соседствовало сукраинским и . на просторах от волги до восточной арктики расселились тюркоязычные народы(татары, чуваши, башкиры, якуты и область распространения финно-угорских народов (мордвы, мари, коми, удмуртов) охватывала поволжье, север европейской россии, урал и зауралье. эвенки и эвены представляли в россии тунгусо-маньчжурские народы. в религиозном отношении россия тоже была не однородна. около 87% населения исповедовали православную веру. остальные 13% населения придерживались старообрядчества, ислама (татары, башкиры, большинство горцев кавказа), буддизма (калмыки, кочевавшие в низовьях волги, и буряты в забайкалье). значительная часть поволжских, северных и сибирских народов сохраняла традиционные родоплеменные (языческие) верования.
Мийна дія мила – складний фізико-хімічний процес. Мило є посередником між полярними молекулами води і неполярними частинками бруду, нерозчиненого у воді. Умовно склад мила можна позначити формулою R–COONa, де R – вуглеводневий радикал, до складу якого можуть входити 12–17 атомів Карбону. За хімічною природою мило – це сіль, йонна сполука. Вона містить полярний залишок –COO–Na+ і неполярний радикал R. Під час миття молекули мила так орієнтуються на забрудненій поверхні, що полярні групи – COONa звернені до полярних молекул води, а неполярні вуглеводневі радикали – до неполярних часток бруду. Таким чином, частинки бруду ніби потрапляють в оточення молекул мила і легко змиваються з поверхні водою.
Мийна дія мила – складний фізико-хімічний процес. Мило є посередником між полярними молекулами води і неполярними частинками бруду, нерозчиненого у воді. Умовно склад мила можна позначити формулою R–COONa, де R – вуглеводневий радикал, до складу якого можуть входити 12–17 атомів Карбону. За хімічною природою мило – це сіль, йонна сполука. Вона містить полярний залишок –COO–Na+ і неполярний радикал R. Під час миття молекули мила так орієнтуються на забрудненій поверхні, що полярні групи – COONa звернені до полярних молекул води, а неполярні вуглеводневі радикали – до неполярних часток бруду. Таким чином, частинки бруду ніби потрапляють в оточення молекул мила і легко змиваються з поверхні водою.