1. реакции соединения при реакциях соединения из нескольких реагирующих веществ относительно простого состава получается одно вещество более сложного состава: a + b + c = d как правило, эти реакции выделением тепла, т. е. приводят к образованию более устойчивых и менее богатых энергией соединений. реакции соединения простых веществ всегда носят окислительно-восстановительный характер. реакции соединения, протекающие между сложными веществами, могут происходить как без изменения валентности: сасо3 + со2 + н2о = са (нсо3)2, так и относиться к числу окислительно-восстановительных: 2fесl2 + сl2 = 2fесl3. 2. реакции разложения реакции разложения приводят к образованию нескольких соединений из одного сложного вещества: а = в + с + d. продуктами разложения сложного вещества могут быть как простые, так и сложные вещества. из реакций разложения, протекающих без изменения валентных состояний, следует отметить разложение кристаллогидратов, оснований, кислот и солей кислородсодержащих кислот: to cuso4 5h2o=cuso4 + 5h2o to cu(oh)2=cuo + h2o to h2sio3=sio2 + h2o. к реакциям разложения окислительно-восстановительного характера относится разложение оксидов, кислот и солей, образованных элементами в высших степенях окисления: to 2so3=2so2 + o2. to 4hno3=2h2o + 4no2o + o2o. 2agno3 = 2ag + 2no2 + o2, (nh4)2cr2o7 = cr2o3 + n2 + 4h2o. особенно характерны окислительно-восстановительные реакции разложения для солей азотной кислоты. реакции разложения в органической носят название крекинга: с18h38 = с9h18 + с9h20, или дегидрирования c4h10 = c4h6 + 2h2. 3. реакции замещения при реакциях замещения обычно простое вещество взаимодействует со сложным, образуя другое простое вещество и другое сложное: а + вс = ав + с. эти реакции в подавляющем большинстве принадлежат к окислительно-восстановительным: 2аl + fe2o3 = 2fе + аl2о3, zn + 2нсl = znсl2 + н2, 2квr + сl2 = 2ксl + вr2, 2ксlo3 + l2 = 2klo3 + сl2. примеры реакций замещения, не изменением валентных состояний атомов, крайне немногочисленны. следует отметить реакцию двуокиси кремния с солями кислородсодержащих кислот, которым отвечают газообразные или летучие ангидриды: сасо3+ sio2 = саsio3 + со2, са3(ро4)2 + зsio2 = зсаsio3 + р2о5, иногда эти реакции рассматривают как реакции обмена: сн4 + сl2 = сн3сl + нсl. 4. реакции обмена реакциями обмена называют реакции между двумя соединениями, которые обмениваются между собой своими составными частями: ав + сd = аd + св. если при реакциях замещения протекают окислительно-восстановительные процессы, то реакции обмена всегда происходят без изменения валентного состояния атомов. это наиболее распространенная группа реакций между сложными веществами - , основаниями, кислотами и солями: zno + н2sо4 = znsо4 + н2о, agnо3 + квr = аgвr + кnо3, сrсl3 + зnаон = сr(он) 3 + зnасl. частный случай этих реакций обмена - реакции нейтрализации: нсl + кон = ксl + н2о. обычно эти реакции подчиняются законам равновесия и протекают в том направлении, где хотя бы одно из веществ удаляется из сферы реакции в виде газообразного, летучего вещества, осадка или малодиссоциирующего (для растворов) соединения: nансо3 + нсl = nасl + н2о + со2↑, са (нсо3)2 + са (он) 2 = 2сасо3↓ + 2н2о, сн3сооnа + н3ро4 = сн3соон + nан2ро4.
Застосування оцтової кислоти досить різноманітне. У хімічній промисловості з неї виробляють пластичні маси, різні барвники, лікарські речовини, штучне волокно (ацетатний шовк), незаймисту кіноплівку та багато інших речовин. Солі оцтової кислоти — ацетати алюмінію, хрому, феруму — застосовують як протраву при фарбуванні тканин. Оцтова кислота має широке застосування і як розчинник.
У харчовій промисловості застосовується як консервант, регулятор кислотності та смакова приправа; в Європейській системі харчових добавок оцтова кислота має код E260.[7]
Кислота застосовується при солянокислотних обробленнях привибійних зон пласта як стабілізатор (з метою стабілізації продуктів реакції) від випадання складновилучуваних гелеподібних сполук заліза (осаду). Залежно від вмісту заліза в кислотному розчині (від 0,01 до 0,5%) беруть 1—3% оцтову кислоту. Для приготування робочих розчинів використовують як синтетичну кислоту, так і лісохімічну технічну очищену.
Застосування оцтової кислоти досить різноманітне. У хімічній промисловості з неї виробляють пластичні маси, різні барвники, лікарські речовини, штучне волокно (ацетатний шовк), незаймисту кіноплівку та багато інших речовин. Солі оцтової кислоти — ацетати алюмінію, хрому, феруму — застосовують як протраву при фарбуванні тканин. Оцтова кислота має широке застосування і як розчинник.
У харчовій промисловості застосовується як консервант, регулятор кислотності та смакова приправа; в Європейській системі харчових добавок оцтова кислота має код E260.[7]
Кислота застосовується при солянокислотних обробленнях привибійних зон пласта як стабілізатор (з метою стабілізації продуктів реакції) від випадання складновилучуваних гелеподібних сполук заліза (осаду). Залежно від вмісту заліза в кислотному розчині (від 0,01 до 0,5%) беруть 1—3% оцтову кислоту. Для приготування робочих розчинів використовують як синтетичну кислоту, так і лісохімічну технічну очищену.