Плотность газообразного хлора при нормальных условиях 3,214 кг/м3, жидкого хлора при температуре кипения 1,557 кг/м3, твёрдого хлора 1,9 кг/м3 при 102°С; t плавления — 101°С; t кипения — 34,1°С; молярная теплоёмкость 33,94 Дж/(моль•К); коэффициент объёмного расширения 3,9•10-3 К-1(при 293 К).
Хлор в соединениях проявляет степени окисления -1, +1, +3, +5, +7. Хлор химически очень активен. Образует соединения почти со всеми элементами (с некоторыми в присутствии влаги или при нагревании), давая при взаимодействии с металлами хлориды, с кислородом — оксиды (Cl2О, ClO2, Cl2О6, Cl2О7, Cl2О8), из которых при реакциях с водой образуются хлорноватистая, хлористая, хлорноватая, хлорная кислоты (соли этих кислот — гипохлориты, хлориты, хлораты и перхлораты). Пары хлора токсичны, раздражают слизистые оболочки. ПДК в воздухе производственные помещений 1 мг/м3, в атмосфере населённых пунктов разовая — 0,1 мг/м3, среднесуточная — 0,003 мг/м3.
Політетрафторетилен отримують у промислових умовах у кілька етапів:
1. Реакція Свартса: одержання хлордифторметану заміщенням атомів хлору на атоми фтору у присутності сполук сурми. Реакція проводиться між безводним HF та ССl3 (трихлорметаном (хлороформом)).
2. Піроліз хлордифторметану до тетрафторетилену.
3. Полімеризація тетрафторетилену з одержанням тефлону.
Полімеризація здійснюється при підвищеному тиску та температурі в присутності ініціаторів. Можливе проведення емульсійної, суспензійної, радіаційної, а також фотополімеризації.
Рівняння якої саме полімеризації вам необхідне, мені не відомо, тому наводжу загальну схему реакції:
Объяснение:
Физические свойства
Плотность газообразного хлора при нормальных условиях 3,214 кг/м3, жидкого хлора при температуре кипения 1,557 кг/м3, твёрдого хлора 1,9 кг/м3 при 102°С; t плавления — 101°С; t кипения — 34,1°С; молярная теплоёмкость 33,94 Дж/(моль•К); коэффициент объёмного расширения 3,9•10-3 К-1(при 293 К).
Хлор в соединениях проявляет степени окисления -1, +1, +3, +5, +7. Хлор химически очень активен. Образует соединения почти со всеми элементами (с некоторыми в присутствии влаги или при нагревании), давая при взаимодействии с металлами хлориды, с кислородом — оксиды (Cl2О, ClO2, Cl2О6, Cl2О7, Cl2О8), из которых при реакциях с водой образуются хлорноватистая, хлористая, хлорноватая, хлорная кислоты (соли этих кислот — гипохлориты, хлориты, хлораты и перхлораты). Пары хлора токсичны, раздражают слизистые оболочки. ПДК в воздухе производственные помещений 1 мг/м3, в атмосфере населённых пунктов разовая — 0,1 мг/м3, среднесуточная — 0,003 мг/м3.
Вит
Объяснение:
Політетрафторетилен отримують у промислових умовах у кілька етапів:
1. Реакція Свартса: одержання хлордифторметану заміщенням атомів хлору на атоми фтору у присутності сполук сурми. Реакція проводиться між безводним HF та ССl3 (трихлорметаном (хлороформом)).
2. Піроліз хлордифторметану до тетрафторетилену.
3. Полімеризація тетрафторетилену з одержанням тефлону.
Полімеризація здійснюється при підвищеному тиску та температурі в присутності ініціаторів. Можливе проведення емульсійної, суспензійної, радіаційної, а також фотополімеризації.
Рівняння якої саме полімеризації вам необхідне, мені не відомо, тому наводжу загальну схему реакції:
CF2=CF2 + CF2=CF2 ++CF2=CF2 (n молекул) > (- CF2-CF2- CF2-CF2-)n
Мономером називають низькомолекулярну сполуку, що утворює полімер:
CF2 = CF2 - мономер
Структурною (або елементарною) ланкою полімеру називають молекулу мономеру, що вже увійшла до полімеру:
- CF2-CF2-структурна ланка.