Харчова добавка E 260 всім відома як оцтова кислота або оцет. Добавка E 260 використовується в харчовій промисловості в якості регулятора кислотності. В основному оцтова кислота застосовується у вигляді водних розчинів в пропорції 3-9% (оцет) і 70-80% (оцтова есенція). Добавка E 260 має характерний різкий запах. У водних розчинах регулятор кислотності E 260 являє собою досить слабку кислоту. У чистому ж вигляді оцтова кислота являє собою безбарвну їдку рідину, яка поглинає вологу з навколишнього середовища. Рідина замерзає вже при температурі 16,5°C і утворює тверді безбарвні кристали. Хімічна формула оцтової кислоти: C2H4O2.
Оцет був відомий ще кілька тисячоліть тому як природний продукт бродіння пива або вина. У 1847 році німецький хімік Герман Кольбе вперше синтезував оцтову кислоту в лабораторних умовах. Зараз у світі природним методом видобувається лише 10% загального обсягу виробництва оцтової кислоти. Але натуральний метод бродіння досі важливий, так як у багатьох країнах діють закони, згідно з якими у харчовій промисловості повинна використовуватися лише оцтова кислота біологічного походження. При біохімічному виробництві добавки E 260 використовується здатність деяких бактерій окисляти етанол (спирт). Даний метод відомий як оцтовокисле бродіння. В якості сировини для виробництва добавки E 260 використовуються соки, які заграли, вино, або ж розчин спирту у воді. Існує також ряд методів синтезування оцтової кислоти в промисловості. Найпопулярніший з них, на який припадає більше половини світового синтезу оцтової кислоти, полягає в карбонілюванні метанолу в присутності каталізаторів. Вихідними складовими для даної реакції є метанол (CH3OH) і окис вуглецю (CO)
Простые эфиры.Эфиры обладают намного меньшей реакционной чем спирты. Поскольку к атому кислорода в эфирах не присоединен атом водорода, эфиры не обладают кислотными свойствами, которые присущи спиртам. Например, они не взаимодействуют с натрием. Однако эфиры проявляют слабоосновные свойства, которые обусловлены наличием неподеленных пар электронов на атоме кислорода. Сложные эфиры.Сложные эфиры можно рассматривать как производные кислот, у которых атом водорода в карбоксильной группе замещен на углеводородный радикал: Сложные эфиры – более слабые ацилирующие реагенты, чем ангидриды и хлорангидриды. SN-реакции в алкоксикарбонильной группе протекают в более жестких условиях и требуют кислотного или основного катализа. Важнейшими реакциями этого типа являются гидролиз, аминолиз и переэтерификация.
Відповідь:
Харчова добавка E 260 всім відома як оцтова кислота або оцет. Добавка E 260 використовується в харчовій промисловості в якості регулятора кислотності. В основному оцтова кислота застосовується у вигляді водних розчинів в пропорції 3-9% (оцет) і 70-80% (оцтова есенція). Добавка E 260 має характерний різкий запах. У водних розчинах регулятор кислотності E 260 являє собою досить слабку кислоту. У чистому ж вигляді оцтова кислота являє собою безбарвну їдку рідину, яка поглинає вологу з навколишнього середовища. Рідина замерзає вже при температурі 16,5°C і утворює тверді безбарвні кристали. Хімічна формула оцтової кислоти: C2H4O2.
Оцет був відомий ще кілька тисячоліть тому як природний продукт бродіння пива або вина. У 1847 році німецький хімік Герман Кольбе вперше синтезував оцтову кислоту в лабораторних умовах. Зараз у світі природним методом видобувається лише 10% загального обсягу виробництва оцтової кислоти. Але натуральний метод бродіння досі важливий, так як у багатьох країнах діють закони, згідно з якими у харчовій промисловості повинна використовуватися лише оцтова кислота біологічного походження. При біохімічному виробництві добавки E 260 використовується здатність деяких бактерій окисляти етанол (спирт). Даний метод відомий як оцтовокисле бродіння. В якості сировини для виробництва добавки E 260 використовуються соки, які заграли, вино, або ж розчин спирту у воді. Існує також ряд методів синтезування оцтової кислоти в промисловості. Найпопулярніший з них, на який припадає більше половини світового синтезу оцтової кислоти, полягає в карбонілюванні метанолу в присутності каталізаторів. Вихідними складовими для даної реакції є метанол (CH3OH) і окис вуглецю (CO)
Пояснення:
Сложные эфиры.Сложные эфиры можно рассматривать как производные кислот, у которых атом водорода в карбоксильной группе замещен на углеводородный радикал:
Сложные эфиры – более слабые ацилирующие реагенты, чем ангидриды и хлорангидриды. SN-реакции в алкоксикарбонильной группе протекают в более жестких условиях и требуют кислотного или основного катализа. Важнейшими реакциями этого типа являются гидролиз, аминолиз и переэтерификация.