Утворюються вуглеводи в зелених частинах рослин з участю хлорофілу з вуглекислоти повітря і води ґрунту під дією сонячної енергії. Тому джерелом надходження вуглеводів в організм є продукти рослинного походження.
Білок або протеїн - є головним фактором живої природи. Він входить до елементів клітини: ядра, цитоплазми і є обов'язковою складовою їжі людини, бо білок в організмі синтезується тільки з білків, що надходять ззовні. Без обміну білків неможливе життя, ріст і розвиток будь-якого організму. Білки — основний будівельний матеріал клітин, ферментів, гормонів, імунних тіл. Вони беруть участь у транспорті кисню, в обміні вітамінів, мінеральних речовин, жирів, вуглеводів, є енергетичним матеріалом. Добова потреба людини в білках — 80 — 100 г, половину з яких повинні складати тваринні білки.
Жири за хімічною природою є сполуками трьохатомного спирту гліцерину і жирних кислот. За хімічною класифікацією їх називають гліцеридами або ефірами. Харчова цінність, фізико-хімічні, органолептичні властивості жирів залежать від кількісного співвідношення і властивостей жирних кислот. За певних умов жир розкладається на гліцерин і жирні кислоти.
Наприклад, тобі потрібно скласти формулу алюмінієвої солі сульфатної кислоти. Як треба діяти? Спершу напиши хімічний символ алюмінію Аl, поруч — кислотний залишок сульфатної кислоти H2SO4, тобто SO4. Над знаком Алюмінію напиши валентність 3 (визнач за періодичною системою хімічних елементів). Над кислотним залишком надпиши його валентність 2 (за основністю кислоти). За до ндексів зрівняй сумарні валентності. Найменше спільне кратне для чисел 3 і 2 дорівнює 6. Шукаємо індекс для Алюмінію, поділивши 6 на його валентність, дістаємо 2. Так само ділимо 6 на валентність кислотного залишку, дістаємо 3. Звідси формула
Al2(SO4)3
3х2 = 2х3.
При цьому пам'ятай, хоча ми виражаємо склад солей хімічними формулами, але в кристалах солі молекул немає. Формули солей передають не склад молекул, а співвідношення атомів металу й кислотного залишку. Для алюміній сульфату Al2(S04)3 таке співвідношення дорівнює 2 : 3. Отже, солі — речовини немолекулярної будови.
За формулами солей можна обчислювати значення відносної молекулярної (формульної) і молярної мас, пам'ятаючи при цьому, що реальних молекул у кристалах солей немає, вони побудовані з інших частинок — йонів.
Назви солей
За міжнародною хімічною номенклатурою назва солі складається з назви елемента-металу й латинської назви кислотного залишку. Звичайно ж латинська назва кислотного залишку походить від латинської назви кислоти, яка, у свою чергу, походить від латинської назви елемента, що утворює кислоту. При цьому назва солі безоксигенової кислоти має суфікс -ид (-ід), а оксигеновмісної — -ат в разі максимальної валентності кислотоутворюючого елемента і -іт у разі його нижчої валентності. Для металів, що мають змінну валентність, у дужках після назви металу римською цифрою зазначають його валентність у даній солі
Утворюються вуглеводи в зелених частинах рослин з участю хлорофілу з вуглекислоти повітря і води ґрунту під дією сонячної енергії. Тому джерелом надходження вуглеводів в організм є продукти рослинного походження.
Білок або протеїн - є головним фактором живої природи. Він входить до елементів клітини: ядра, цитоплазми і є обов'язковою складовою їжі людини, бо білок в організмі синтезується тільки з білків, що надходять ззовні. Без обміну білків неможливе життя, ріст і розвиток будь-якого організму. Білки — основний будівельний матеріал клітин, ферментів, гормонів, імунних тіл. Вони беруть участь у транспорті кисню, в обміні вітамінів, мінеральних речовин, жирів, вуглеводів, є енергетичним матеріалом. Добова потреба людини в білках — 80 — 100 г, половину з яких повинні складати тваринні білки.
Жири за хімічною природою є сполуками трьохатомного спирту гліцерину і жирних кислот. За хімічною класифікацією їх називають гліцеридами або ефірами. Харчова цінність, фізико-хімічні, органолептичні властивості жирів залежать від кількісного співвідношення і властивостей жирних кислот. За певних умов жир розкладається на гліцерин і жирні кислоти.
Объяснение:
Наприклад, тобі потрібно скласти формулу алюмінієвої солі сульфатної кислоти. Як треба діяти? Спершу напиши хімічний символ алюмінію Аl, поруч — кислотний залишок сульфатної кислоти H2SO4, тобто SO4. Над знаком Алюмінію напиши валентність 3 (визнач за періодичною системою хімічних елементів). Над кислотним залишком надпиши його валентність 2 (за основністю кислоти). За до ндексів зрівняй сумарні валентності. Найменше спільне кратне для чисел 3 і 2 дорівнює 6. Шукаємо індекс для Алюмінію, поділивши 6 на його валентність, дістаємо 2. Так само ділимо 6 на валентність кислотного залишку, дістаємо 3. Звідси формула
Al2(SO4)3
3х2 = 2х3.
При цьому пам'ятай, хоча ми виражаємо склад солей хімічними формулами, але в кристалах солі молекул немає. Формули солей передають не склад молекул, а співвідношення атомів металу й кислотного залишку. Для алюміній сульфату Al2(S04)3 таке співвідношення дорівнює 2 : 3. Отже, солі — речовини немолекулярної будови.
За формулами солей можна обчислювати значення відносної молекулярної (формульної) і молярної мас, пам'ятаючи при цьому, що реальних молекул у кристалах солей немає, вони побудовані з інших частинок — йонів.
Назви солей
За міжнародною хімічною номенклатурою назва солі складається з назви елемента-металу й латинської назви кислотного залишку. Звичайно ж латинська назва кислотного залишку походить від латинської назви кислоти, яка, у свою чергу, походить від латинської назви елемента, що утворює кислоту. При цьому назва солі безоксигенової кислоти має суфікс -ид (-ід), а оксигеновмісної — -ат в разі максимальної валентності кислотоутворюючого елемента і -іт у разі його нижчої валентності. Для металів, що мають змінну валентність, у дужках після назви металу римською цифрою зазначають його валентність у даній солі