Этот рассказ написал Тургенев.Он описывал герцагиню (или как ее там звали)которая была жестокая,безсердечная,была плохая.Это он описывал свою мать, но она была хорошая ее такой сделала судьба, как с ней обращались так и она обращалась (при власти) она неиздевалась над своими сыновьями она издавались над другими людьми которые служили ей, она могла их продать, подарить,держать на холоде, держать голодным несколько дней.Тургенев неповышал голоса на свою мать он жалел ее потому что когда они жили в деревне в своем маленьком домике к ней жестоко обращались из-за этого она стала такой жестокой властной женщиной.
Кульмінаційним є момент, коли Полковничий син падає з коня і Камаль рятує Його. Життя одержує перемогу над смертю, милосердя — над насильством. Кульмінаційний момент в баладі затягуються. Зі сфери вчинку він переходить у сферу моралі. У процесі переговорів Камаль і Полковничий син проникаються повагою один до одного переговори завершуються обміном подарунками: «Вовк вовка тут перестрів! Лошиця твоя. І краще я жертиму стерво гниле. Ніж тому, хто сміявся смерті в лице, заподіяти зможу зле»; «Я мусив честь берегти. В дарунок від батька лошицю візьми — бо справжня людина ти!». Камаль повертаю лошицю і додає до неї сідло, вуздечку й стремена, а також посилає свого сина — найцінніше, що в нього є — служити полковнику. А Полковничий син дарує Камалю свій пістолет, який був для нього символом військової вдачі, сміливості, подолання небезпеки. Завершається все це клятвою на солі, хлібі, траві, ножі та на імені Господа.
