1. Если в предыдущем стихотворении поэт говорит о ра- достях пробуждающейся от зимы природы, не назы-
вая времени года, которое имеется в виду, то в сти-
хотворении «Ещё майская ночь» бурный восторг перед
прилетевшим из царства вьюг и снега» маем. Что же
приводит поэта в восторг?
2. Какую художественную роль играет повторение вос-
клицания «Какая ночь!»? Чего больше в этом стихо-
творении грусти или восторга? В каких строках
говорится о том, что и то и другое настроение есть у
поэта, созерцавшего ночь, и эти настроения он хочет
передать читателю?
А. А. Фет "Ещё майская ночь" ​

Весна приходит в наши края поздно и не сразу. Едва выглянет из-за косматых туч солнце и зазвенят сосульки, тут же спохватится седая зима: тряхнет космами, ударит посохом стеклянным, и заблестят, заискрятся снега. Уже и март пролетел, и апрель вступил в права, а в лесу холодно и светло. Робко аукают птахи, но свистящие ветра не дают им докричаться до солнца.Вот и в городе серо и уныло. Раскисший за день снег противно чавкает под ногами, а утром, натужно ревя, автомобили буксуют в подмерзшей шуге.

Іван Нечуй-Левицький — неперевершений майстер гумору, письменник, що створив в українській літературі цілий ряд яскравих літературних портретів; характерів, що стали потім алегоричним уособленням певних людських рис.
У своєму творі мені хочеться розглянути основні засоби творення гумористичних та сатиричних образів у творі "Кайдашева сім'я" Нечуя-Левицького.
Сміхова культура є важливим елементом українського селянського світу, який постає зі сторінок повісті. Джерелом комічного, як правило, є якась невідповідність, життєва суперечність, наприклад, між метою і засобами її досягнення, формою і змістом, діями і обставинами. Сміючись над чимось, ми немовби підносимося над визначеними суперечностями, долаємо їх. Отже, на сторінках повісті "Кайдашева сім'я" сміх — це виклик безглуздості обставин, які формують самі для себе герої твору, що ведуть домашню війну. Саме цей сміх дозволяє читачеві піднестися над дріб'язковістю подібних обставин, уникнути їх, очиститися від життєвої скверни.
Письменник використовує різноманітні засоби творення смішного. Прослідкуємо, наприклад, за розмовою-грою між братами Кайдашами, в якій вони обговорюють риси дівчат. Уся ця розмова побудована на контрастах, несумісності смаків та уявлень про красу: "Доладна, як писанка" — "ходить легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить"; "повновида, як повний місяць" — "гарна... мордою хоч пацюки бий"; "тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке і тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний лист" — "лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, аж кістки торохтять". Дотепні словесні характеристики підкреслюють критичність погляду хлопців, вдалі поєднання порівнянь викликають сміх. Отже, ми ігаємо тут використання такого засобу творення комічного, як словесна характеристика, дотепний вислів.