1 Каким образом вулич доказывает свое убеждение?
2 Что убедило всех, что есть высшее предопределение?
3 Так что же тогда сильнее, человек или судьба?
4 О чем тоскует и сожалеет Печорин в этот момент?
5 Что же произошло с Вуличем?
6 В чем убедил нас этот случай?
7 Как испытывает Печорин свою судьбу?
8 Чем окончилось это испытание судьбы для Печорина?

ЕМОЦІЇ — особливий клас психічних станів, які відображають ставлення людини до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе та до результатів своєї діяльності.Види емоційПримітивні (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.Вищі — переживання, які виникають на ґрунті задоволення духовних потреб.Позитивні — емоції, що пов’язані із задоволенням потреб.Негативні — емоції, які викликають почуття незадоволення і вимагають зміни ситуації.Стенічні — емоції, які підвищують життєдіяльність людини, посилюють активність.Астенічні — емоції, які пригнічують життєдіяльність організму, знижують енергію суб’єкта.Властивості емоційПолярність — вказує на можливість зміни будь-якої емоції, на її протилежність (задоволення — незадоволення; радість — горе; любов — ненависть).Інтегральність — домінування відносно інших станів та реакцій, охопленість всього організму. Зв’язок із життєдіяльністю організму: з органами кровообігу, дихання, травлення, залоз внутрішньої та зовнішньої секреції.Амбівалентність — одночасне переживання протилежних емоцій (сльози радості, муки творчості).Інтенсивність — властивість, яка свідчить про ступінь вираженості емоційного явища.Тривалість емоційних явищ характеризується часом їх існування. Активність — здатність емоцій стенічним (підсилюючим) або астенічним (пригнічуючим) чином впливати на діяльність.Глибина емоційних явищ залежить від того, якими подіями — пересічними чи життєво важливими — вона викликана, а також від того, в якому зв’язку між собою перебувають ці явища.Емоції і почуття, так само як і психічні процеси, забезпечують відображення та пізнання навколишнього світу. Але, на відміну від сприймання, пам’яті, мислення, емоції і почуття відбивають реальну дійсність у формі переживань. Пізнаючи світ, людина по-різному сприймає предмети і явища. Одні події викликають захоплення, інші — печаль, гнів тощо. Захоплення, гнів, радість — все це прояви суб’єктивного ставлення людини до навколишніх предметів і явищ, емоційні переживання її. Отже, емоції — це психічне відображення у формі переживання життєвого смислу явищ і ситуацій. В емоційних переживаннях відбивається життєва значущість інформації. Якщо предмети чи явища задовольняють потреби людини або полегшують їх задоволення, то в неї виникають позитивні емоції, якщо ні — негативні.Стенічні емоції підвищують життєдіяльність організму; астенічні пригнічують життєдіяльність, знижують енергію суб’єкта.Розрізняють прості (нижчі) та складні (вищі) емоції. Прості (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.Характерна ознака складних емоцій полягає у тому, що вони виникають у результаті усвідомлення об’єкта, що викликав їх, розуміння їх життєвого значення.Емоції можуть істотно впливати на процес діяльності. Переживання життєвого смислу явищ і властивостей світу, або емоцій, — необхідна передумова людської активності. Емоційні процеси забезпечують передусім енергетичну основу діяльності, є мотивами її. Емоції визначають якісну і кількісну характеристику поведінки. Вони також забезпечують селективність сприймання — вибір об’єктів середовища, які впливають на людину і мають для неї значення (рнс.8.1).Почуття — одна з основних форм переживання людиною свого ставлення до явищ дійсності. Вони більш стійкі і постійні порівняно з емоціями, що виникають у відповідь на конкретну ситуацію, тобто ситуативними. Структура почуття складається не лише з емоцій, а й з більш узагальненого ставлення людини, пов’язаного з розумінням, знанням. Тісний зв’язок почуттів з емоціями виявляється передусім у тому, що кожне почуття переживається і розкривається через конкретні емоції.Тварини не мають почуттів. Емоції, спільні для людей і тварин (страх, гнів, цікавість, сум тощо), мають якісну відмінність. У тварин виникнення емоцій пов’язане із задоволенням або незадоволенням конкретних біологічних потреб, з реалізацією інстинктивної сфери (інстинктів самозбереження, харчового, орієнтувального, продовження роду), тому вони обмежені і дуже бідні, тобто від людських емоцій вони відрізняються кількісно і якісно.

"Путешествие в Лилипутию"  Джонатана Свифта,кратко пересказанный роман главным участником событий,то есть мною-Лемюэлем Гулливером. 

   Я всегда мечтал о путешествиях,с детства изучал те науки, которые в первую очередь необходимы моряку.Отец присылал мне деньги,а я покупал книги о дальних странах и мореходные карты.Учась у знаменитого Лондонского врача,я мечтал о море и очень прилежно изучал медицину,что позволило мне стать судовым врачом.Три года я путешествовал и всегда брал с собой книги,а все события записывал в дневник.Мне нравились новые народы,их обычаи и нравы,даже пробовал изучать их языки.Сегодня я отправляюсь  к Южному океану,меня провожают жена и дети, Джонни и Бетти.

   Несколько месяцев мы плыли без приключений,но ужасный шторм потопил наше судно,После кораблекрушения в живых остался только я ,остальные мои спутники погибли.Я очнулся на берегу,но не смог пошевелиться,меня окружили маленькие человечки.Так я стал пленником лилипутов,которые привели меня к императору.Для моего кормления бедные человечки собирали огромное количество еды,а ко мне поднимались по лестнице.Я вёл себя очень спокойно,хотя лилипуты меня смешили,своими предосторожностями.Мне сшили новую одежду,для них это был непосильный труд.

 Я много узнал об императоре,законах и нравах Лилипутии.Осмотр Мильдендо-столицы страны мне принёс много радости,только ходить приходилось очень осторожно,не разрушив что-нибудь. Император страны единолично издаёт законы,которые соблюдают все его подданные.Две правящих партии-низкокаблучники и высококаблучники,которые ведут непримиримую войну с соседями,по причине "варённого яйца",с какой стороны нужно разбивать яйцо,с тупой или острой. 

  Пройдя проверку,я лилипутам в войне с соседями,принес клятву верности императору.Вражеский флот мне пришлось собирать,как игрушечные кораблики за канаты и отправить их обратно,чтобы они не повредили друг друга.Пожар во дворце мне пришлось тушить оригинальным после чего я впал в немилость императора.Новый костюм,званный обед с императором вызвали ревность канцлера,я не ожидал,что меня могут обвинить в предательстве. Соседи Блефуску предложили мир лилипутам,а меня из- за наговора,решают ослепить другу министру,он успел предупредить и дал мне совет.

  Пока лилипуты решали мою участь,ослепить меня или убить,я воспользовался советом друга и бежал.Под покровом ночи мне пришлось уйти вброд к соседям,до королевского порта Блефуску.Вскоре меня объявили предателем и стали требовать мой выдачи,но я был под покровительством Блефуску и искал любую возможность вернуться домой.Так и случилось,однажды я нашёл настоящую лодку,оставшуюся после кораблекрушения.После починки лодки я не стал медлить,попрощавшись с королевством Блефуску ,я отплыл в открытое море.

 Мне очень повезло,когда меня подобрал купеческий корабль.Я был счастлив попасть домой,в Англию,но через два месяца меня снова потянуло к приключениям и я отправился в новое путешествие.

План:

1)Мои мечты о море,я врач на судне и три года путешествий.

2)Шторм,кораблекрушения,я-пленник лилипутов.

3)Солнцеликий император,законы и нравы Лилипутии.

4)Моя клятва,мир с соседями,я в опасности наговора.

5)Решение моей участи,побег,я в безопасности.

6)Настоящая лодка,мне светит удача,купеческий корабль и я дома.

7)Тяга к путешествиям,я снова в пути.