1) Какое из этих утверждений о Флягине ошибочно? Он воровал.
Он очень любил своих детей.
Он убивал людей.
Он воевал.
2) Что из перечисленного Флягин никогда не делал?
Ковал разные предметы из железа.
Укрощал лошадь.
ухаживать за ребёнком.
выбирать лошадей.
3) Как Иван воспринимает свою жизнь в степи?
Ему нравится жизнь в степи.
Равнодушно: ему неважно, где жить.
Ему не нравится жизнь в степи, но он не старается ничего изменить.
Тоскует и хочет вернуться домой.
4) В кого был влюблён Флягин?
В Грушу.
Ни в кого: он с детства готовил себя в монахи.
В мать девочки, за которой ухаживал.
В свою жену в степи.
5) Как Флягин воспринимает свою жизнь в монастыре?
Он не любит жизнь в монастыре, но относится к ней как к исполнению христианского долга.
Равнодушен, потому что не думает о том, как ему устроить свою судьбу.
Жалеет, что вынужден там жить.
Жизнь в монастыре ему нравится, напоминает жизнь в армии.
6) О каком своём желании говорит Флягин в конце повести?
Стать схимонахом.
Пойти воевать, чтобы умереть за народ.
Услышать русские песни.
Ухаживать за лошадями.
Філософські роздуми Омара Хайяма про сенс життя та людину хвилюють не одне покоління людей усього світу. У який би час ми не жили і де б не була наша батьківщина, нам добре зрозумілі мудрі афористичні вислови Омара Хайяма, його глибокі філософські думки, що сповнюють наше життя високим змістом.
Життя та творчість Омара Хайяма — це постійний пошук істини. Та чим ближче він наближався до істини, тим більше починав розуміти, що вона недосяжна, а всі знання мізерні і бліднуть перед одвічною таємницею створення Всесвіту і людини. Кожний чотиривірш поета — це маленька поема, яка вражає своєю філософською глибиною та людською мудрістю. Основною ідеєю рубаї Омара Хайяма є ствердження права людини на радість земного буття. Поет вважає, що не можна гаяти ні хвилини, нехтувати жодною можливістю, щоб отримати свою міру щастя на землі. Рубаї наповнені ідеями гуманізму, впевненості, що людина має право бути такою, якою вона створена. Поет вважає, що і йому ніхто ні в чому не повинен дорікати — він хоче радіти життю і не думати про те, що на нього чекає в майбутньому. Девізом творчості Омара Хайяма можуть бути слова: "Хай живе життя!" Мудрий той, хто прожив його за високими законами доброти, любові, людяності.
(від франц. – передовий загін) – умовний термін для позначення низки художніх течій у літературі й мистецтві, що зародилися на початку ХХ ст.
Вихідним пунктом естетичного пошуку митців-авангардистів було прагнення зламати усталені принципи побудови художнього твору та норми смаку публіки.
На основі поєднання й переосмислення ідей кубізму і футуризму в образотворчому мистецтві виник напрям кубофутуризм.
Це явище проіснувало недовго, але подарувало світові таких яскравих представників вітчизняного авангарду, як Давид Бурлюк.
Дух бунтарства і творчого кипіння притаманний діяльності видатного авангардиста, поета і художника
Давида Бурлюка. Нащадку козаків-запорожців родом зі Слобожанщини судилося стати ідеологом модернізму. За власними підрахунками художник намалював 15 тисяч картин.
Творчість Давида Бурлюка: “Час”, “Українці”, “Футуристична жінка”, “ Посадка рису ”, “Жінка з чотирма очима та куркою”.