1.Какой была Снегурочка в начале пьесы и в последней сцене?
2.Как встреча с Мизгирем изменила её?
3.Что унаследовала Снегурочка от Мороза? А что от Весны?
4.Кто сыграл более важную роль в её судьбе: Мороз или Весна?

В романе Булгакова "Собачье сердце" рассказывается о профессоре Преображенском - выдающимся хирурге, который занимался проблемой омоложения человека. Как-то раз профессор провел эксперимент. Он пересаживает собаке человеческий гипофиз и семенники. Пса он подобрал на улице и назвал Шарик. Часть повествования ведется от лица подопытного пса Шарика - хорошего, благодарного, немного наивного и немало повидавшего в жизни и умеющего ценить добро.

А вот донором пересаженных Шарику желез оказался Клим Чугункин - маргинал и алкоголик, убитый в пьяной драке. В результате операции Шарик постепенно превращается в человека - паршивого, как Клим. Шарик-человек по характеру стал таким же, как и донор. Действие романа происходит после революции, поэтому социальная обстановка вносит свои коррективы в действие романа. Шарик-человек знакомится с представителями "новой власти" (со Швондером). Он получает документы на имя Полиграфа Полиграфовича Шарикова и даже находит работу по своим истребляет бродячих животных. Бывший пес приобщается к пролетарской идеологии и начинает чувствовать себя "хозяином жизни".

Шариков пишет донос на профессора и других жителей квартиры. Выгнать Шарикова из квартиры невозможно,и профессор со своим ассистентом доктором Борменталем делают Шарикову операцию, из-за которой он опять становится псом Шариком.  

Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич» за своїми змістовими ознаками належить до жанрової групи високої комедії, тобто до твору, в якому комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною проблематикою. Вводячи до комедії численні пісні, танці, музичні інтермедії, Мольєр, проте, не перетворює свою п’єсу на суто балетне дійство. Усі музично-танцювальні вкраплення в сюжет комедії насамперед доповнюють характеристики героїв, увиразнюючи ті чи інші їхні риси, створюючи необхідний авторові емоційний колорит і водночас пародіюючи тематику і стиль тодішньої салонної літератури. Вбирає до себе мольєрівська п’єса і жанрові ознаки поширених у той час комедії характерів і комедії звичаїв. Якщо в комедії характерів ставилось завдання розкрити морально-психологічний стан героя, то в комедії звичаїв висміювалися традиції, уподобання певного суспільного В «Міщанині-шляхтичі» головний інтерес глядача прикутий не стільки до сюжетної інтриги, яка вмотивовує розвиток подій, скільки до персони самого Журдена, його думок, переживань, а також до загальних норм та правил поведінки двох представлених у п’єс в тодішнього французького суспільства — буржуа (міщан) і дворян. Є в п’єсі Мольєра і відгуки італійської комедії дель арте та старофранцузького фарсу, зокрема в прийомі введення характерних для цих жанрів паралельних закоханих пар — господарів та їхніх слуг. І всі ці численні й різнопланові жанрові елементи побудови п’єси підпорядковані одній головній меті — створенню комедії, в якій би гармонійно поєднувались професійні художні якості комедійного жанру з високим громадянським покликанням митця — вказувати суспільству на моральні негаразди.