1. Какую роль в композиции поэмы играет «Вступление»? Что особо подчёркнуто в описании Петра Первого? Как во «Вступлении» читатель готовится к восприятию «печального» рассказа?
1. Дія відбувається у давній Англії за часів, коли країну завоював норманський герцог Вільгельм. Саксонські ж феодали були майже винищені.
До саксонського лорда Седріка приїздять гості. Він має дуже красиву вихованку — леді Ровену. Норман Бріан де Буагільбер розповідає про лицарський турнір, на якому перемогу одержав лицар Айвенго. Зараз він у Палестині, де б'ється за визволення гроба Господня. Коли Айвенго повернеться, Бріан обов'язково викличе його на двобій та переможе.
Але на турнірі з'являється Дездичадо — Лицар, Позбавлений Спадку. На його гербі зображено дуба, якого вирвано з коренем. Він одержує блискучу перемогу над Бріаном. Свою винагороду — золотий вінець — він вручив леді Ровені. Цей лицар і був Айвенго. У вигляді пілігрима він повернувся до Англії. Шляхетний Айвенго врятував життя старому багатому єврею Ісаку, якого своєчасно попередив про небезпеку. Ісак позичив йому грошей, щоб придбати коня та зброю. Перемогу Айвенго на турнірі бачила прекрасна донька Ісака — Ревекка. Гроші, які віддав Айвенго її батькові, дівчина повернула зброєносцю Айвенго — Гурту.
Наступний турнір був неначе справжня бійка двох загонів. Багато лицарів було поранено, дехто загинув. Бріан та дужий лицар Фрон де Беф були на одному боці, Дездичадо — на іншому. Лицар, Позбавлений Спадку, ледве не загинув, та його врятував спокійний вершник у чорному, якого прозвали Чорним Лицарем. Загін Дездичадо одержав перемогу.
Чорний Лицар непомітно зник. Нагороду знову одержав Дездичадо. Як і в попередньому турнірі, він не хотів відкривати свого обличчя. Але знепритомнів. З нього зняли шолом, і всі побачили шляхетне обличчя красивого юнака. Це був Айвенго.
Владимир Дубровский - бедный дворянин, но смелый и добрый, умный и отважный человек. В нём уместились все лучшие качества. Сам он готов совершать безумные, но романтичные поступки - В. Дубровский был готов если не на всё, то на много ради Маши. Он героически попытался её от брака со старым князем Верейским, но, увы, немного опоздал. Однако он сам себя за это наказал.
Роман "Дубровский" А. С. Пушкина - прекрасное произведение, показывающее настоящую любовь, и, правду говоря, проблемы от этой любви.
1. Дія відбувається у давній Англії за часів, коли країну завоював норманський герцог Вільгельм. Саксонські ж феодали були майже винищені.
До саксонського лорда Седріка приїздять гості. Він має дуже красиву вихованку — леді Ровену. Норман Бріан де Буагільбер розповідає про лицарський турнір, на якому перемогу одержав лицар Айвенго. Зараз він у Палестині, де б'ється за визволення гроба Господня. Коли Айвенго повернеться, Бріан обов'язково викличе його на двобій та переможе.
Але на турнірі з'являється Дездичадо — Лицар, Позбавлений Спадку. На його гербі зображено дуба, якого вирвано з коренем. Він одержує блискучу перемогу над Бріаном. Свою винагороду — золотий вінець — він вручив леді Ровені. Цей лицар і був Айвенго. У вигляді пілігрима він повернувся до Англії. Шляхетний Айвенго врятував життя старому багатому єврею Ісаку, якого своєчасно попередив про небезпеку. Ісак позичив йому грошей, щоб придбати коня та зброю. Перемогу Айвенго на турнірі бачила прекрасна донька Ісака — Ревекка. Гроші, які віддав Айвенго її батькові, дівчина повернула зброєносцю Айвенго — Гурту.
Наступний турнір був неначе справжня бійка двох загонів. Багато лицарів було поранено, дехто загинув. Бріан та дужий лицар Фрон де Беф були на одному боці, Дездичадо — на іншому. Лицар, Позбавлений Спадку, ледве не загинув, та його врятував спокійний вершник у чорному, якого прозвали Чорним Лицарем. Загін Дездичадо одержав перемогу.
Чорний Лицар непомітно зник. Нагороду знову одержав Дездичадо. Як і в попередньому турнірі, він не хотів відкривати свого обличчя. Але знепритомнів. З нього зняли шолом, і всі побачили шляхетне обличчя красивого юнака. Це був Айвенго.
Владимир Дубровский - бедный дворянин, но смелый и добрый, умный и отважный человек. В нём уместились все лучшие качества. Сам он готов совершать безумные, но романтичные поступки - В. Дубровский был готов если не на всё, то на много ради Маши. Он героически попытался её от брака со старым князем Верейским, но, увы, немного опоздал. Однако он сам себя за это наказал.
Роман "Дубровский" А. С. Пушкина - прекрасное произведение, показывающее настоящую любовь, и, правду говоря, проблемы от этой любви.