1)Кого кохала Ніна Зарічна? 2)Яким словом головна героїня підписувала свої листи? Чому? 3)Де і при яких обставинах у творі зустрічаються ці слова "Якщо тобі коли-небудь знодобиться моє життя, то прийди й візьми його"?
При анализе поэтики Блока нужно учитывать, что 1908 год был годом мрачнейших переживаний поэта - личных и общественных. Поэтому и исторический «оптимизм» стихов «На поле Куликовом» двойствен, прямолинейному толкованию он не поддается. Лирический герой стихотворения восклицает: «И вечный бой!», но это возглас не только воина XIV века, но и его дальнего потомка, рафинированного человека XX века, продолжающего ощущать себя перед враждебным станом готовым к битве. Исторический оптимизм поэта складывается в признании непобедимости народного рвения «за святое дело мертвым лечь».
Личное отчаяние, прорывающееся в некоторых стихах А. Блока, да и в его прозаических высказываниях и письмах, в цикле «На поле Куликовом» поглотилось величавостью народного дерзания. Мертвенность покоя, покорности оказалась мнимой, ибо извечный бой завещан нам историей. Отсюда во втором стихотворении цикла вещие строки:
* За Непрядвой лебеди кричали,
* И опять, опять они кричат…
символически напоминают, что Куликовская битва продолжается, а все стихотворение заканчивается драматической строфой: «Я - не первый воин, не последний… История предстала перед взором поэта в неумолимости своего движения сквозь кровь, горе, в героическом подвиге народа.
Краса врятує світ” – ось найвідоміший афоризм, що стосується краси. І ми всі його знаємо. Але мені здається, він дещо неточний. Краса не просто врятує світ коли-небудь, вона вже багато разів його врятовувала. Людей у складних життєвих ситуаціях надихали шедеври мистецтва, природа або якась прекрасна людина поруч із ними. Чоловіки закохувались у прекрасних жінок та чинили заради них героїчні вчинки.
Ми всі хочемо бути красивими зовні та докладаємо до цього багато зусиль. Хлопці купують собі модний одяг та взуття, ходять у тренажерні зали та намагаються бути у спортивній формі. Дівчата роблять таке саме, тільки ще накладають макіяж, купують багато прикрас.
При анализе поэтики Блока нужно учитывать, что 1908 год был годом мрачнейших переживаний поэта - личных и общественных. Поэтому и исторический «оптимизм» стихов «На поле Куликовом» двойствен, прямолинейному толкованию он не поддается. Лирический герой стихотворения восклицает: «И вечный бой!», но это возглас не только воина XIV века, но и его дальнего потомка, рафинированного человека XX века, продолжающего ощущать себя перед враждебным станом готовым к битве. Исторический оптимизм поэта складывается в признании непобедимости народного рвения «за святое дело мертвым лечь».
Личное отчаяние, прорывающееся в некоторых стихах А. Блока, да и в его прозаических высказываниях и письмах, в цикле «На поле Куликовом» поглотилось величавостью народного дерзания. Мертвенность покоя, покорности оказалась мнимой, ибо извечный бой завещан нам историей. Отсюда во втором стихотворении цикла вещие строки:
* За Непрядвой лебеди кричали,
* И опять, опять они кричат…
символически напоминают, что Куликовская битва продолжается, а все стихотворение заканчивается драматической строфой: «Я - не первый воин, не последний… История предстала перед взором поэта в неумолимости своего движения сквозь кровь, горе, в героическом подвиге народа.
Краса врятує світ” – ось найвідоміший афоризм, що стосується краси. І ми всі його знаємо. Але мені здається, він дещо неточний. Краса не просто врятує світ коли-небудь, вона вже багато разів його врятовувала. Людей у складних життєвих ситуаціях надихали шедеври мистецтва, природа або якась прекрасна людина поруч із ними. Чоловіки закохувались у прекрасних жінок та чинили заради них героїчні вчинки.
Ми всі хочемо бути красивими зовні та докладаємо до цього багато зусиль. Хлопці купують собі модний одяг та взуття, ходять у тренажерні зали та намагаються бути у спортивній формі. Дівчата роблять таке саме, тільки ще накладають макіяж, купують багато прикрас.