1. Напишите эссе-повествование на тему «Мой вклад в программу «Год молодёжи в Казахстане», предложите свой план действий и расскажите о нём. Соблюдайте структуру текста-повествования, используйте вводные конструкции, предложения с косвенной речью.
Объяснение:Л. Романова "Мы приговариваем тебя к смерти" В одном классе учатся 2 мальчика. Полноватый тюфяк Миша Нефедов по кличке Нюфа, над которым постоянно издеваются одноклассники ( то в шкаф запрут, то маслом стул обольют), и вполне успешный, однозначно классный лидер Саня Морозов по прозванию Мороз. Однажды ребят отправили на военные сборы. Там Саня, решив жестоко пошутить, подбросил Нюфе флягу своего деда и, обвинив его в краже, предложил наказать. Ребята по команде Мороза потащили Нюфу на улицу, поставили на ящик и накинули на шею петлю. Ящик не выдержал веса толстяка Нюфы и сломался, а парень повис на веревке. Мальчишки быстро сориентировались и Мишку. Но с этого момента всё изменилось. Мороза уже не признавали лидером и сторонились, и он, не выдержав этого ( а может быть, и вину чувствовал), повесился. Изменилась и жизнь Миши. Тот случай убил в нем покладистого, доброго и романтичного Нюфу, превратив в бесстрашного, жестокого и циничного подростка, которого интересует только, вывалился ли у Мороза язык, когда он повесился.
Для всіх нас природні і звичайні поняття Петербург Пушкіна, Петербург Гоголя, Достоєвського, Блока, Ахматової... Петербургом просочена література: він такий неповторно красивий, такий значний, що просто не міг не ввійти у творчість художників, письменників, поетів. Петербург не тільки одухотворений, він живий. У кожного з нас він свій, неповторний і єдиний. Міста — як люди. До Петербурга так і ставляться — як до живої істоти. Хтось любить його і вважає прекрасним, для когось він чужий і бездушний... Для Достоєвського Петербург — «найзловмисніше і відворотне місто в світі». Вустами героїв Достоєвський передає своє ставлення до нього: «...справжнє нещастя живе в Петербурзі», «...це місто напівбожевільних... Рідко де знайдеться стільки похмурих, різких і дивних впливів на душу людини, як у Петербурзі...» І все-таки Достоєвський дуже любив Петербург. Це місто його молодості, його народження як письменника, його запаморочливих успіхів, трагічних переживань і втрат. Він необхідний йому для творчості: часто Петербург ставав джерелом його натхнення. Але він, так само, як його герої, почуває себе в цьому місті неприкаяним.
Объяснение:Л. Романова "Мы приговариваем тебя к смерти" В одном классе учатся 2 мальчика. Полноватый тюфяк Миша Нефедов по кличке Нюфа, над которым постоянно издеваются одноклассники ( то в шкаф запрут, то маслом стул обольют), и вполне успешный, однозначно классный лидер Саня Морозов по прозванию Мороз. Однажды ребят отправили на военные сборы. Там Саня, решив жестоко пошутить, подбросил Нюфе флягу своего деда и, обвинив его в краже, предложил наказать. Ребята по команде Мороза потащили Нюфу на улицу, поставили на ящик и накинули на шею петлю. Ящик не выдержал веса толстяка Нюфы и сломался, а парень повис на веревке. Мальчишки быстро сориентировались и Мишку. Но с этого момента всё изменилось. Мороза уже не признавали лидером и сторонились, и он, не выдержав этого ( а может быть, и вину чувствовал), повесился. Изменилась и жизнь Миши. Тот случай убил в нем покладистого, доброго и романтичного Нюфу, превратив в бесстрашного, жестокого и циничного подростка, которого интересует только, вывалился ли у Мороза язык, когда он повесился.
Для всіх нас природні і звичайні поняття Петербург Пушкіна, Петербург Гоголя, Достоєвського, Блока, Ахматової... Петербургом просочена література: він такий неповторно красивий, такий значний, що просто не міг не ввійти у творчість художників, письменників, поетів. Петербург не тільки одухотворений, він живий. У кожного з нас він свій, неповторний і єдиний. Міста — як люди. До Петербурга так і ставляться — як до живої істоти. Хтось любить його і вважає прекрасним, для когось він чужий і бездушний... Для Достоєвського Петербург — «найзловмисніше і відворотне місто в світі». Вустами героїв Достоєвський передає своє ставлення до нього: «...справжнє нещастя живе в Петербурзі», «...це місто напівбожевільних... Рідко де знайдеться стільки похмурих, різких і дивних впливів на душу людини, як у Петербурзі...» І все-таки Достоєвський дуже любив Петербург. Це місто його молодості, його народження як письменника, його запаморочливих успіхів, трагічних переживань і втрат. Він необхідний йому для творчості: часто Петербург ставав джерелом його натхнення. Але він, так само, як його герої, почуває себе в цьому місті неприкаяним.
Объяснение:
о