1 . Назвіть своїх улюблених героїв із творів , вивчених у розділі "Сучасна література ". Аргументуйте свій вибір. 2 .Яку роль виконує фантастика у творах А.Ліндґрен , М.Енде ,К. Нестлінґер ? 3 .Назвіть жанрові особливості повісті -казки . 4.Схарактерезуйте життя в одній із фантастичних країн ,про які ви дізналися з творів А.Ліндґрен ,М.Енде ,К.Нестлінгер ...

Ярема – типовий представник повсталого народу (за поемою тараса шевченко “”)  ярема – узагальнений художній образ повстанця-. у передмові до поеми т. шевченко зазначив, що «галайда вполовину видуманий» , а в примітці додав: «… між звенигородкою і вільшаною по старому шляху боровиків хутір і корчма, де б то ярема байстрюк, а потім галайда був … наймитом» . це вказує на те, що образ яреми-наймита, а згодом повстанця- має реальну основу, хоч у його створенні велика роль належить творчій уяві, бажанню автора показати позитив характеру героя. ярема постає як типовий образ повстанця-, учасника всенародної війни проти польсько-шляхетського панування, у ньому втілені кращі риси народного характеру. він сповнений ненависті, лютого гніву до ворогів і прагне помститися їм за всі кривди. це почуття приводить ярему в загін максима залізняка, де він своєю мужньою безкомпромісною поведінкою здобуває загальну шану. із наймита, над яким знущається хазяїн-корчмар, ярема перетворюється на грізного месника, стає незламним борцем за народну волю й права. він буває страшний у своєму праведному гніві: «а ярема – страшно глянуть – по три, по чотири так і кладе» .  образи залізняка i гонти надихали шевченка змалку, з тих часів, коли він слухав пiснi кобзарів, у тому числі присвячені колiївщинi. зрозуміло, чому вони постають у поемі зромантизованими та у дечому зiдеалiзованими. «лiта орел, лiта сизий попiд небесами, гуля максим, гуля батько степами, лісами» . i образ, i стиль зображення шевченко запозичує у народної пiснi, підкреслюючи народність залізняка, який: i воює, i гарцює з усієї сили. залізняк замальовується як цiлiсна особистість, що живе лише однією метою, проте це не заважає йому співчувати простим людям (наприклад яремі) i взагалі бути близьким до них, за що називають його «батьком» . він вміє не лише битися, а й вчасно підбадьорити ів, підтримати їхній бойовий дух. його образ – образ улюбленця народу, «громади в сіряках» . ярема, виведений в поемі саме як представник цього народу, символічно стає залiзняковi за сина: придбав максим собi сина на всю україну. хоч нерiдний син ярема, а щира дитина. залізняк – ватажок повстання, патріот, улюбленець народних мас. навіть запорожці, що не дуже довірливо ставляться до старшини, яка взяла участь у повстанні, шанують і уславлюють його: «у нас один старшина – батько максим» . таким батьком виступає залізняк протягом усього повстання. він виявляє високу мужність у бою, особистим прикладом запалює в душах повстанців іскру святого вогню, піднімає їх на боротьбу. це щира душа, яка живе інтересами мас і кровно з ними зв’язана. кобзар волох співає про нього: …наш отаман, орел сизокрилий! нема в його ні оселі, ні саду, ні ставу. родиною йому були , найбільшим багатством – любов і повага товаришів: залізняк – це втілення народного гніву проти панів, непримиренності, нещадності до ворогів.  суворими барвами змальовано івана гонту. головна його риса – почуття обов'язку перед народом, відданість його інтересам. автор навмисне підкреслює його винятковість, навіть перебільшує риси його характеру – мужність, незалежність, силу волі. приєднавшись до повстанців, узявши в руки «свяченого ножа» , гонта ні перед чим не зупиняється. особливо яскраво це показано у глибоко трагічній сцені вбивства гонтою своїх дітей. образ гонти як людини шевченко змальовує в дусі народних традицій. своїх дітей, що стали католиками, він убиває в ім'я того, щоб не було поговору, щоб не було зради. саме цим зумовлені його слова, звернені до мертвих синів: сини мої, сини мої! на ту україну дивіться: ви за неї й я за неї гину.

Вася понял, что в жизни есть не только развлечения, но есть голод, есть нищие; Валек и Маруся нашли себе хорошего друга, они стали выходить на солнце (из подземелья) , раньше они целые дни проводили в подземелье. Даже Тыбурций Драб сказал Васе, что может это хорошо, что Вася встретился с ними (нищими) . Тыбурций тогда имел ввиду, что Вася будет знать, что важное не веселье, не развлечения. Вместе с Марусей и Валеком Вася повзрослел, стал разумней. До встречи он думал, что воровать плохо, когда он узнал, что Валек украл ту булку для своей сестренки, которая плакала от голода, он конечно не изменил своего мнения в общем, но понял. что если маленькая сестренка плачет от голода, то тогда действительно надо было украсть. Еще после этого случая Вася узнал, что воровать у отца хуже, чем воровать вообще. Дружба Васи, Валека, Маруси повлияла и на отношения Васи с отцом: после того, как Маруся умерла, Тыбурций рассказал отцу Васи, какой он (Вася) на самом деле. Что у Васи доброе сердце, как он Марусе, когда она серьезно заболела, что Вася даже попросил у своей сетры куклу, которая Марусе поправиться. Тогда отец стал по-другому смотреть на Васю