Действие «щелкунчика и мышиного короля» завязывается двадцать четвертого декабря, накануне католического рождества. и первые строки произведения ауру таинственности, завораживают предчувствием чудесных и страшных происшествий. притихшие фриц и мари с нетерпением ждут момента, когда их пустят в гостиную: «двадцать четвертого декабря детям советника медицины штальбаума весь день не разрешалось входить в проходную комнату, а уж в смежную с ней гостиную их совсем не пускали. в спальне, прижавшись друг к другу, сидели в уголке фриц и мари. уже совсем стемнело, и им было страшно, потому что в комнату не внесли лампы, как это и полагалось в сочельник. фриц таинственным шепотом сообщил сестренке (ей только что минуло семь лет), что с самого утра в запертых комнатах чем-то шуршали, шумели и тихонько постукивали. а недавно через прихожую прошмыгнул маленький темный человечек с большим ящиком под мышкой; но фриц наверное знает, что это их крестный дроссельмейер». природа чуда уникальна, оно может происходить для одного человека и оставаться незамеченным другим. посвященных в чудо трое – мари, щелкунчик и старший советник суда дроссельмейер. семилетняя мари разглядела в кухарке доре королеву, а в безобразном человечке, раскалывающем орехи, молодого дроссельмейера из нюрнберга, принца светлого царства, над которым тяготеет проклятие мышильды. любовь к безобразной кукле и желание отличают маленькую мари от жестокой принцессы пирлипат, отвергающей своего спасителя. ради своего любимца мари отдаёт противному мышиному королю рождественские подарки: марципаны, драже, сладких куколок, картинки, платьице. верящая в чудеса и превращения, она становится свидетельницей ночных битв щелкунчика с полчищами мышей. её рассказы, однако, у домочадцев вызывают смех. и только крестный дроссельмейер знает о том, что девочка говорит правду и что именно ей предстоит спасти щелкунчика: «- ах, милая мари, тебе дано больше, чем мне и всем нам. ты, как и пирлипат, прирожденная принцесса: ты правишь прекрасным, светлым царством. но много придется тебе вытерпеть, если ты возьмешь под свою защиту бедного уродца щелкунчика! ведь мышиный король стережет его на всех путях и дорогах. знай: не я, а ты, ты одна, можешь спасти щелкунчика. будь стойкой и преданной». старший советник суда, отменный часовщик христиан элиас дроссельмейер, – это единственный взрослый в сказке гофмана, верящий в чудеса. юному дроссельмейеру из нюрнберга, превращенному проклятием мышильды в щипцы для орехов, старший советник суда приходится дядей, а вот мари и фрицу он крестный. дроссельмейер верит мари, когда та рассказывает о чудесах, произошедших с ней ночью. верит потому, что он сам участник всего происходящего. именно его видит девочка в полночь на часах, когда должен произойти бой между щелкунчиком и мышами. крёстный обладает властью над временем. старший советника суда останавливает время в момент сражения щелкунчика с мышиным королем; заглядывает в прошлое, рассказывая сказку о кракатуке и начале рода щелкунчиков; он также ясно предвидит и будущее, подсказывая мари, как можно спасти заколдованного деревянного человечка. 1 год назад
Багато авторів писали про таких людей але найкраще до цієї справи підійшов мольєр автор комедії “міщанин-шляхтич”. у цій поезії він показує нам всю силу людської віри і бажання стати кращим. але є багато людей які бажають занадто багато таким і був головний герой цьої комедії, пан журден. він собі поставив на мету сати кращим від усіх інших, бути розумнішим за всіх і багатшим. саме через його бажання до знань він наймає усіх вчителів, які були у його місті. він старанно вчив фелософію, фехтування, історію і багато іншого. можна сказати, що ця людина була зациклена на знаннях але все те, що вінхотів вивчити за пару днів люди вчаться усе соє життя. журден нерозумів яким він був жалюгідним перед іншими. чоловік усе своє життя хотів стати дворянином. він думав, що получить цей титула заплативши але це було не так. хоча він був досить багатий і заможний, чоловік дбає про свою дочку самостійно і хоче, щоб у неї склалося краще майбутнє ніж у нього . журден хотів щоб вона непросто була заможною у майбутньому, а щоб носила титул графин. саме це він вважав найбільшою пошаною перед людьми. оскільки розумів, що гроші є у багатьох а титул тільки обраних. думається, що жульєн був помішаний на тому титлі .він заради цього готовий вирвати свою дочку з рук коханого чоловіка і віддати її заміж за графа доранта, який був насправді авантюристом. головною ідеєю твору мольєра є розмова між журденом і коханим його дочки клеонта, в якій мова йде про то , що журден живе примарним життям, він у погоні за титулом і видає себе не за того ким він є насправді. я вважаю, що своєю комедією мольєр хоче нас переконати в тому, що головне у житті людини це не її місце у суспілстві а її . і твір є дуже актуальним у теперішньому світі, оскільки люди , які нічого собою не придставляють, бажають отримати вище місце у світі. але це не є головним у людини, а саме честь, справедливісь і людяність є тими рисами людини яких треба прагнути усе життя, а не жити мріями.
