1.описание толика из рассказа "самый счастливый день" 2. чем похожи герои произведений "васюткино озеро" и "самый счастливый день" 3.чем различаются ? 4.кто из мальчиков вам больше понравился? почему?
ответ: Спектакль по пьесе Максима Горького «на дне» повествует нам о людях, о которых как правило, не принято говорить на светских беседах, ведь они оказались там, за чертой бедности, озлобленные на мир, но не сломленные. Перебиваясь случайными заработками, воровством и мошенничеством, многие из них сохранили веру в завтрашний день и надежду, что когда нибудь они смогут подняться с того самого «дна», куда занесла их судьба. Несмотря на своё положение, они остаются людьми, со своими чувствами, переживаниями, и мироощущением. Мечтательная профурсетка Настя выступает ярким примером. Читая романы, она настолько проникается персонажами, что переживает их судьбы от первого лица, устремляясь то в плачь, то в радость. Так монотонно и протекала жизнь персонажей спектакля, пока в один из вечеров к ним не пришёл старец по имени Лука. История его не раскрывается, известно лишь, что он когда-то работал сторожем. Лука оказывается довольно мудрым человеком с огромным багажом жизненного опыта, за счёт чего пытается сгладить конфликты между персонажами и указывает им на их реальные недостатки. В итоге «ночлежка» фактически разделилась на два лагеря: одним симпатизировал Лука, другие же пытались всячески его задеть, и то и дело хотели что бы он покинул пристанище.
В процессе просмотра спектакля невольно начинаешь сочувствовать героям. В маленькой «ночлежке» переплелось ВСЕ: Любовь, ненависть, подлость. Даже смерть несколько раз умудрилась постучать в дверь. Актеры блестяще исполнили свои роли! Они не играли, а жили в предполагаемых обстоятельствах! Особенно хочу отметить Игоря Михайловича Сиренко, блестяще сыгравшего Луку. Огромное всему актерскому составу и режиссеру за прекрасную постановку, и замечательную актерскую игру нашей театральной студии «Артист» за бесплатное посещение театров в качестве обучения в рамках театральной студии.
Ми живемо на планеті Земля, і не випадково її головне багатство співзвучно з назвою. Земля - наш дім, земля - наша годувальниця. Рідна земля, Батьківщина - місце, де людина народилася, яке назавжди залишиться дорогим для нього. Наша Земля – наша велика спільна Батьківщина, важлива для кожного з нас, хоч ми рідко замислюємося про це. І люди зобов'язані піклуватися про збереження природи на нашій планеті, тому що це через нас відбуваються негативні зміни в навколишньому середовищі. Колись наші предки тільки вирощували рослини, розводили домашніх тварин, а зараз будуються величезні заводи, дорогами їздять тисячі автомобілів, вирубуються ліси. Звичайно, розвиток нашої цивілізації не стоїть на місці, і я думаю, це добре. Потрібно тільки пам'ятати, що необхідно витрачати ресурси Землі розумно й обережно, а також піклуватися про чистоту навколишнього середовища. Земля не прощає людині, якщо вона жорстоко знищує її багатства. Усе в природі взаємопов’язане. Якщо осушити русло річки, загине риба, а в підсумку сама людина не зможе нею харчуватися. Якщо не давати відпочивати ґрунтові, він не буде давати хорошого врожаю. Якщо продовжувати забруднювати повітря і воду, як ми зможемо жити і бути здоровими в таких поганих екологічних умовах? Навіть у сиву давнину люди, які не володіли науковими знаннями, з повагою ставилися до всіх скарбів Землі. Сьогодні в століття прогресу і технологій ми знаємо, як захистити природу, можемо і повинні це зробити. Я б хотів, щоб усі відомі секрети природи люди направляли не на руйнування, а на збереження нашого спільного дому.
ответ: Спектакль по пьесе Максима Горького «на дне» повествует нам о людях, о которых как правило, не принято говорить на светских беседах, ведь они оказались там, за чертой бедности, озлобленные на мир, но не сломленные. Перебиваясь случайными заработками, воровством и мошенничеством, многие из них сохранили веру в завтрашний день и надежду, что когда нибудь они смогут подняться с того самого «дна», куда занесла их судьба. Несмотря на своё положение, они остаются людьми, со своими чувствами, переживаниями, и мироощущением. Мечтательная профурсетка Настя выступает ярким примером. Читая романы, она настолько проникается персонажами, что переживает их судьбы от первого лица, устремляясь то в плачь, то в радость. Так монотонно и протекала жизнь персонажей спектакля, пока в один из вечеров к ним не пришёл старец по имени Лука. История его не раскрывается, известно лишь, что он когда-то работал сторожем. Лука оказывается довольно мудрым человеком с огромным багажом жизненного опыта, за счёт чего пытается сгладить конфликты между персонажами и указывает им на их реальные недостатки. В итоге «ночлежка» фактически разделилась на два лагеря: одним симпатизировал Лука, другие же пытались всячески его задеть, и то и дело хотели что бы он покинул пристанище.
В процессе просмотра спектакля невольно начинаешь сочувствовать героям. В маленькой «ночлежке» переплелось ВСЕ: Любовь, ненависть, подлость. Даже смерть несколько раз умудрилась постучать в дверь. Актеры блестяще исполнили свои роли! Они не играли, а жили в предполагаемых обстоятельствах! Особенно хочу отметить Игоря Михайловича Сиренко, блестяще сыгравшего Луку. Огромное всему актерскому составу и режиссеру за прекрасную постановку, и замечательную актерскую игру нашей театральной студии «Артист» за бесплатное посещение театров в качестве обучения в рамках театральной студии.
Колись наші предки тільки вирощували рослини, розводили домашніх тварин, а зараз будуються величезні заводи, дорогами їздять тисячі автомобілів, вирубуються ліси. Звичайно, розвиток нашої цивілізації не стоїть на місці, і я думаю, це добре. Потрібно тільки пам'ятати, що необхідно витрачати ресурси Землі розумно й обережно, а також піклуватися про чистоту навколишнього середовища.
Земля не прощає людині, якщо вона жорстоко знищує її багатства. Усе в природі взаємопов’язане. Якщо осушити русло річки, загине риба, а в підсумку сама людина не зможе нею харчуватися. Якщо не давати відпочивати ґрунтові, він не буде давати хорошого врожаю. Якщо продовжувати забруднювати повітря і воду, як ми зможемо жити і бути здоровими в таких поганих екологічних умовах?
Навіть у сиву давнину люди, які не володіли науковими знаннями, з повагою ставилися до всіх скарбів Землі. Сьогодні в століття прогресу і технологій ми знаємо, як захистити природу, можемо і повинні це зробити. Я б хотів, щоб усі відомі секрети природи люди направляли не на руйнування, а на збереження нашого спільного дому.