Юлько ващук — герой, характер якого формується під впливом надмірної любові батьків та їхнього ставлення до людей, яких вони вважать нижчими за соціальним статусом. однак поруч зі славолюбством, зверхністю, зневажливим ставленням до інших, заздрістю, нечесністю в цього хлопчини є й позитивні риси. він глибоко емоційний і вразливий. юлько спалює свої малюнки через те, що славко порівнює його коней з уже десь баченими; не може змиритися з тим, що його батько привласнив чужі думки, роздуми, видавши книгу-плагіат про львів.
славко беркути хотів увійти до збірної і не порушувати присяги. у вісім років він був схожий на дошкільнятко, мав хворі ноги. він приймав ліки, ходив на ковзанку, хоча часто відчував біль. це заняття зміцнило його і частково загартувало характер. його батько випробовував літаки, в дитинстві був у німецькому концтаборі. саме батько сказав хлопцеві про максимальне навантаження – «вимір характеру і людських сил». він так готував хлопця до складності життєвих обставин
В поэме изображен Петроград в начале января 1918 года, то есть в те дни, когда и писалось произведение. Бушует метель — символ революции. Образ ветра, бури, стужи — это излюбленный образ Блока, к которому он обычно прибегал, когда стремился передать ощущение полноты жизни, ожидание великих событий. Первое стихотворение цикла «Вольные мысли» (1907) заканчивалось такими строками:
* Всегда хочу смотреть в глаза людские, * И пить вино, и женщин целовать, * И яростью желаний полнить вечер, * Когда жара мешает днем мечтать, * И песни петь! И слушать в мире ветер!
Образы ветра, метели, стужи встречаются и в других произведениях поэта, например в стихотворении 1914 года «Земное сердце стынет вновь…» с его высоко-патетическими строками:
* Земное сердце стынет вновь, * Но стужу я встречаю грудью… * Нет! Лучше сгинуть в стуже лютой! * Уюта — нет. Покоя — нет.
славко беркути хотів увійти до збірної і не порушувати присяги. у вісім років він був схожий на дошкільнятко, мав хворі ноги. він приймав ліки, ходив на ковзанку, хоча часто відчував біль. це заняття зміцнило його і частково загартувало характер. його батько випробовував літаки, в дитинстві був у німецькому концтаборі. саме батько сказав хлопцеві про максимальне навантаження – «вимір характеру і людських сил». він так готував хлопця до складності життєвих обставин
* Всегда хочу смотреть в глаза людские,
* И пить вино, и женщин целовать,
* И яростью желаний полнить вечер,
* Когда жара мешает днем мечтать,
* И песни петь! И слушать в мире ветер!
Образы ветра, метели, стужи встречаются и в других произведениях поэта, например в стихотворении 1914 года «Земное сердце стынет вновь…» с его высоко-патетическими строками:
* Земное сердце стынет вновь,
* Но стужу я встречаю грудью…
* Нет! Лучше сгинуть в стуже лютой!
* Уюта — нет. Покоя — нет.