1)Прочитайте заключительные строки трагедии «Ромео и Джульетта». Что можно назвать главной темой пьесы: а) пагубность вражды и раздоров; б)утверждение радостей земной жизни; в)бессмертную силу любви.
2. Определите , какое средство выразительности использует автор в прощальном монологе Ромео(акт 3, сцена5)
3. В чём счастье и трагедия влюблённых?
НУЖНО СЕГОДНЯ
ответ:На мою думку, варто йти на самопожертву заради інших людей, незалежно від того, чи близька та знайома тобі ця людина, чи оцінить вона твій вчинок, чи віддячить за такий крок. Самопожертва потрібна у цьому світі. Вона доводить, що ще існу людська безкорисливість і доброта. Жертовність заради інших – це вищий прояв любові. Біблія говорить, що немає більшої любові, ніж та, коли ти віддаєш за брата душу свою, а отже, і своє життя. Яскравим прикладом людини, яка здатна пожертвувати найдорожчим заради інших, може слугувати Климко – головний герой однойменної повісті Григора Тютюнника. Хлопець, залишившись сиротою, ріс у свого дядька Кирила, який зумів виховати в ньому такі людські риси, які цінуються понад усе, – здатність любити і турбуватися про ближнього від усього серця – аж до самопожертви. Климко вирушив у небезпечну мандрівку заради чужих людей, щоб потім виміняти сіль на їжу для друга, а найголовніше – на молоко для маленької доньки своєї вчительки. Повертаючись додому, хлопчина гине від фашистської кулі, рятуючи життя невідомому полоненому. Мало кому під силу взяти на себе той хрест, який з гідністю проніс герой повісті. Піти на самопожертву, не замислюючись, заради чужих людей – вчинок героїчний, на який здатен далеко не кожен. Трагічна загибель студентського куреня під Крутами 1918 року стала символом патріотизму й жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Триста курсантів військової школи, студентів та гімназистів, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили в нерівний бій із добре озброєним і вишколеним противником і протягом кількох днів стримували на підступах до Києва величезну більшовицьку армію. У масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Однак це символ нескореного духу нашої нації. Отже, самопожертва немислима без гуманності, тільки за умови великої любові до людей жертовність не є даремною.
Объяснение:
1.
В каком году была написана повесть?
В 1876
В 1976
В 1989
2.
Где рассказчик познакомился со своей будущей женой?
В конструкторском бюро
На вокзале
В парке
3.
Самая яркая черта Нади.
Честность
Ум
Чувство юмора
4.
Почему Надя не могла иметь детей?
Потому что у нее был порок сердца
Потому что у ее семьи не было денег
Потому что она их не хотела
5.
Кем была Евдокия Савельевна?
Учительницей дочери рассказчика
Няней
Хозяйкой квартиры, в которой жила семья рассказчика
6.
За что Евдокию Савельевну прозвали безумной?
За странное поведение
За странную манеру одеваться
За манеру речи
7.
Зачем учительница пришла в дом к рассказчику?
Чтобы сообщить, что его дочь пропала
Чтобы сообщить, что класс на карантине
Чтобы вызвать к директору
8.
Почему Люся перестала дружить с Олей?
Потому что Оля пообещала провести ее на встречу с художником и не сделала этого
Потому что Оля оскорбила ее
Потому что Люся стала дружить с другой девочкой
9.
Кто носил с собой много снимков Оли?
Отец
Люся
Боря Антохин
10.
Чем закончилась повесть?
Оля сама вернулась домой
Олю нашли в лесу
Оля попала в больницу