1. Що таке щастя? 2. Що спонукало В. Винниченка написати саме такий твір? 3. Чому головна героїня відмовлялася назвати своє ім’я? 4. Чи стануть щасливими головні герої? 5. Чи існує любов з першого погляду? 6. Чому у героя-оповідача немає імені? 7. Чи має людина право ризикувати своїм життям? 8. Чи мають майбутнє почуття, які зародилися між героями новели? 9. Що спричинило бажання перейти кордон? 10. Чи можна так швидко закохатися, як це вийшло у головних героїв новели В. Винни ченка? 11. Що зробили такого головні герої, що втікають? 12. Чи зустрінуться коли-небудь герої? 13. Чи страшно помирати? 14. У чому полягає сенс людського життя? 15. Чому В. Винниченко назвав свій твір «Момент»? (За новелою момент)
русский прозаик, драматург и общественный деятель. Родился 28 августа (9 сентября) 1828 года в усадьбе Ясная Поляна Тульской области. По материнской линии писатель принадлежал к именитому роду князей Волконских, а по отцовской – к старинному роду графов Толстых. Прапрадед, прадед, дед и отец Льва Толстого были военными. Представители древнего рода Толстых еще при Иване Грозном служили воеводами во многих городах Руси.
Дед писателя с стороны матери, «потомок Рюрика», князь Николай Сергеевич Волконский, с семи лет был зачислен на военную службу. Он был участником русско-турецкой войны и вышел в отставку в чине генерал-аншефа. Дед писателя с отцовской стороны – граф Николай Ильич Толстой – служил во флоте, а затем в лейб-гвардии Преображенском полку. Отец писателя – граф Николай Ильич Толстой – в семнадцатилетнем возрасте добровольно поступил на военную службу. Он участвовал в Отечественной войне 1812 года, попал в плен к французам и был освобожден русскими войсками, вступившими в Париж после разгрома армии Наполеона. По материнской линии Толстой находился в родстве с Пушкиными. Их общим предком был боярин И.М. Головин, сподвижник Петра I, вместе с ним обучавшийся корабельному делу. Одна из его дочерей – прабабка поэта, другая – прабабка матери Толстого. Таким образом, Пушкин приходился Толстому четвероюродным дядей.
Детство писателя в Ясной Поляне – старинном родовом имении. Интерес Толстого к истории и литературе зародился в детские годы: живя в деревне, он видел, как протекала жизнь трудового народа, от него он услышал множество народных сказок, былин, песен, легенд. Жизнь народа, его труд, интересы и взгляды, устное творчество – все живое и мудрое – открыла Толстому Ясная Поляна.
Мария Николаевна Толстая, мать писателя, была добрым и отзывчивым человеком, умной и образованной женщиной: знала французский, немецкий, английский и итальянский языки, играла на фортепиано, занималась живописью. Толстому не исполнилось и двух лет, когда умерла его мать. Писатель не запомнил ее, но так много слышал о ней от окружающих, что ясно и живо представлял ее облик и характер.
Николая Ильича Толстого, своего отца, дети любили и ценили за гуманное отношение к крепостным. Кроме занятий хозяйством и детьми, он много читал. За свою жизнь Николай Ильич собрал богатую библиотеку, состоящую из редких по тем временам книг французских классиков, исторических и естественно-исторических сочинений. Именно он первым заметил склонность своего младшего сына к живому восприятию художественного слова.
Когда Толстому шел девятый год, отец в первый раз повез его в Москву. Первые впечатления московской жизни Льва Николаевича послужили основой для многих картин, сцен и эпизодов жизни в Москве героя толстовской трилогии «Детство», «Отрочество» и «Юность». Юный Толстой увидел не только открытую сторону жизни большого города, но и некоторые скрытые, теневые стороны. Со своим первым пребыванием в Москве писатель связывал окончание самой ранней поры своей жизни, детства, и переход к отрочеству. Первый период московской жизни Толстого продолжался недолго. Летом 1837 года, поехав по делам в Тулу, скоропостижно скончался его отец. Вскоре после смерти отца Толстому с сестрой и братьями пришлось пережить новое несчастье: умерла бабушка, которую все близкие считали главой семьи. Внезапная смерть сына стала для нее страшным ударом и менее чем через год унесла ее в могилу. Спустя несколько лет умерла первая опекунша осиротевших детей Толстых, сестра отца, Александра Ильинична Остен-Сакен. Десятилетнего Льва, трех его братьев и сестру отвезли в Казань, где жила их новая опекунша – тетушка Пелагея Ильинична Юшкова.
Толстой о своей второй опекунше писал как о женщине «доброй и очень набожной», но в то же время очень «легкомысленной и тщеславной». По воспоминаниям современников, Пелагея Ильинична не пользовалась авторитетом у Толстого и его братьев, поэтому переезд в Казань принято считать новым этапом в жизни писателя: воспитание закончилось, начался период самостоятельной жизни.
Объяснение:
Характеристика Сергія
Сергій Стеценко - головний герой та оповідач у повісті «Митькозавр з Юрківки або химера лісового озера» Я. Стельмаха. Це темноволосий та «опецькуватий» хлопчик. Сергій закінчив п’ятий клас, дружить з однокласником Митьком. Він добрий та веселий хлопець, любить пригоди та таємниці.
Потрапивши до села Сергій розділяє захоплення свого друга свіжим повітрям, дивовижними краєвидами та майже повною відсутністю контролю зі сторони батьків. «Кликало нас до себе привільне і незалежне життя». Сергій розсудливий та трохи іронічний. Він часто жартує над вигадками свого друга. «Несерйозна ти людина,» - каже про нього Митько. Хлопець розділяє мрії друга про надзвичайне наукове відкриття та світову славу. «Ото переполох зчиниться! Всі повмирають од заздрощів. Це не якісь там метелики…»
Саме Сергійко запропонував назвати невідому тварину Митькозавром на честь друга. Він - допитливий і може перебороти свій страх задля розгадки таємниці. Під час нічної варти Сергій випадково заснув, а потім карав себе через слабкість :«Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір’я. Горе мені!»
Характеристика Митька
Дмитро (Митько) Омельчук - головний герой у повісті «Митькозавр з Юрківки або химера лісового озера», русявий худенький хлопець. Закінчивши п’ятий клас, Митько мріє поїхати на літні канікули до бабусі у село разом зі своїм другом.
Митько – балакучий, запальний, веселий мрійник. Він у всьому знаходить щось цікаве, вигадує різноманітні пригоди. Митько дуже наполегливий, він готовий довго и старанно добиватися своєї мети. Він довго і аргументовано вмовляє батьків Сергія, щоб вони дозволили йому поїхати до села, весь час домовляється з бабусею. Наприклад, аргумент для батьків Сергія: «— Невже ви хочете… щоб ваш син, а заодно і його найкращий приятель ціле літо нудились у місті, де все кругом — і пилюга, і розжарені спекотні вулиці — навіває сумні думки і сприяє передчасному старінню наших організмів?»