1.Що Іван забрав у офіцера під час вибуху з Альпійської балади 2.Кому був адресований лист Джулії? 3.Іван родом з якого села? 4.У творі–число сюжетних ліній? 5.Іван розбирав завали перед втечею
Дари волхвів» (англ. The Gift of the Magi) — це одне з найпопулярніших новел відомого американського письменника О. Генрі, написане у 1905 році. Автор зворушливо розповів про найкращі подарунки на Різдво, які зробило один одному закохане подружжя Янгів, про їхню щирість почуттів, здатність на самопожертвО. Генрі написав новелу «Дари волхвів» у 1905 році у місті Нью-Йорк. Воно стало окрасою його першої збірки оповідань «Чотири мільйони» (1906 рік), присвяченої місту-гіганту Нью-Йорк, яке тоді нараховувало чотири мільйони жителів. Ця збірка подарувала її автору, який став відомим тільки у сорок років, шалений успіх і популярність.
Для своєї новели «Дари волхвів» автор обрав досить символічну назву з біблійним підтекстом. Волхви ― це мудреці, які прийшли з подарунками привітати Ісуса Христа у день його народження. За переказами їхні дари ― це дорогоцінні пахощі. З цієї події бере свій початок звичай на Різдво дарувати своїм близьким подарунки, що й намагалося зробити молоде подружжя у новелі О. Генрі. Обидва герої твору змогли відмовитись кожен від свого скарбу заради коханого. Автор називає їх справжніми мудрецями-волхвами, оскільки їхня мудрість не в матеріальних подарунках, а в їхній любові і відданості один одному, здатності на самопожертву заради кохання.
Також слід зауважити, що цей твір видатного автора має автобіографічні моменти. По-перше, зовнішність героїні новели Делли він списав зі своєї коханої дружини Етол. По-друге, у його житті була схожа ситуація. Коли дружина О. Генрі тяжко захворіла, сам він перебував далеко від дому, закордоном, переховуючись від загрози ув'язнення. Не маючи грошей на ліки, за крок до смерті, вона продала свою мережану шаль і купила чоловіку різдвяний подарунок ― золотий ланцюжок для годинника, який вислала йому поштою. Однак такий подарунок дружини вже був нідочого О. Генрі. Отримавши звістку про тяжкий стан коханої дружини, він продав свого годинника і купив квиток на поїзд, щоб повернутись до неї і підтримати в тяжку хвилину, попри реальну загрозу потрапити до в'язниці.
«Дари волхвів» стало одним із найкращих і найпопулярніших новел О. Генрі. У ньому відчувається душа автора, проглядаються найпоказовіші риси його таланту, воно дарує людям віру в любов.
Они оба были невзыскательны в одежде. Под стать одежде были и манеры двух государей - простые и даже грубоватые. Непритязательные в еде, государи сильно разнились в отношении к крепким напиткам. Ни Петр, ни Карл не отличались тонкостью чувств и изысканностью манер. Карл избегал женщин, он был холоден по отношению к ним. Обхождение Петра с дамами отличалось нахрапистостью и даже грубостью. Личная жизнь Петра оказалась богаче и драматичнее, чем личная жизнь Карла. В отличие от своего противника царь познал семейное счастье. В восприятии современников трудолюбие обоих государей, естественно, имело свои оттенки. Карл представал перед ними прежде всего как король-солдат. Деятельность Петра разнообразнее, и его "имидж" более полифоничен. Приставка "воитель" реже сопутствует его имени. Он тот государь, который принужден заниматься всем. Трудолюбие Петра и Карла - оборотная сторона их любознательности. Любознательность Карла более сдержанна. Она лишена Петровской пылкости. Карл и Петр были людьми глубоко верующими. Оба любили военное дело. В отличие от "брата Карла" Петр никогда не путал цели и средства. Карл любил рисковать, обыкновенно не задумываясь о последствиях.
О ПОЛТАВЕ.
Облик русского царя, Петра, перед решающим сражением прекрасен, он весь в движении, в ощущении предстоящего события, он – само действие. Полную противоположность Петру представляет шведский король – Карл XII, изображающий лишь подобие полководца. Все поведение шведского короля говорит о его недоумении, смущении перед боем, Карл не верит в победу. А.С. Пушкин характеризует два типа полководцев: флегматичного, заботящегося только о собственной выгоде шведского короля – Карла XII и самого главного участника событий, готового к решающей схватке, а впоследствии и основного победителя Полтавского сражения – русского царя Петра Первого. Здесь А.С. Пушкин ценит Петра I за его военные победы, за его умение принять единственно верное решение.
Объяснение:
Дари волхвів» (англ. The Gift of the Magi) — це одне з найпопулярніших новел відомого американського письменника О. Генрі, написане у 1905 році. Автор зворушливо розповів про найкращі подарунки на Різдво, які зробило один одному закохане подружжя Янгів, про їхню щирість почуттів, здатність на самопожертвО. Генрі написав новелу «Дари волхвів» у 1905 році у місті Нью-Йорк. Воно стало окрасою його першої збірки оповідань «Чотири мільйони» (1906 рік), присвяченої місту-гіганту Нью-Йорк, яке тоді нараховувало чотири мільйони жителів. Ця збірка подарувала її автору, який став відомим тільки у сорок років, шалений успіх і популярність.
Для своєї новели «Дари волхвів» автор обрав досить символічну назву з біблійним підтекстом. Волхви ― це мудреці, які прийшли з подарунками привітати Ісуса Христа у день його народження. За переказами їхні дари ― це дорогоцінні пахощі. З цієї події бере свій початок звичай на Різдво дарувати своїм близьким подарунки, що й намагалося зробити молоде подружжя у новелі О. Генрі. Обидва герої твору змогли відмовитись кожен від свого скарбу заради коханого. Автор називає їх справжніми мудрецями-волхвами, оскільки їхня мудрість не в матеріальних подарунках, а в їхній любові і відданості один одному, здатності на самопожертву заради кохання.
Також слід зауважити, що цей твір видатного автора має автобіографічні моменти. По-перше, зовнішність героїні новели Делли він списав зі своєї коханої дружини Етол. По-друге, у його житті була схожа ситуація. Коли дружина О. Генрі тяжко захворіла, сам він перебував далеко від дому, закордоном, переховуючись від загрози ув'язнення. Не маючи грошей на ліки, за крок до смерті, вона продала свою мережану шаль і купила чоловіку різдвяний подарунок ― золотий ланцюжок для годинника, який вислала йому поштою. Однак такий подарунок дружини вже був нідочого О. Генрі. Отримавши звістку про тяжкий стан коханої дружини, він продав свого годинника і купив квиток на поїзд, щоб повернутись до неї і підтримати в тяжку хвилину, попри реальну загрозу потрапити до в'язниці.
«Дари волхвів» стало одним із найкращих і найпопулярніших новел О. Генрі. У ньому відчувається душа автора, проглядаються найпоказовіші риси його таланту, воно дарує людям віру в любов.
Под стать одежде были и манеры двух государей - простые и даже грубоватые.
Непритязательные в еде, государи сильно разнились в отношении к крепким напиткам.
Ни Петр, ни Карл не отличались тонкостью чувств и изысканностью манер.
Карл избегал женщин, он был холоден по отношению к ним. Обхождение Петра с дамами отличалось нахрапистостью и даже грубостью.
Личная жизнь Петра оказалась богаче и драматичнее, чем личная жизнь Карла. В отличие от своего противника царь познал семейное счастье.
В восприятии современников трудолюбие обоих государей, естественно, имело свои оттенки. Карл представал перед ними прежде всего как король-солдат. Деятельность Петра разнообразнее, и его "имидж" более полифоничен. Приставка "воитель" реже сопутствует его имени. Он тот государь, который принужден заниматься всем.
Трудолюбие Петра и Карла - оборотная сторона их любознательности.
Любознательность Карла более сдержанна. Она лишена Петровской пылкости.
Карл и Петр были людьми глубоко верующими.
Оба любили военное дело.
В отличие от "брата Карла" Петр никогда не путал цели и средства.
Карл любил рисковать, обыкновенно не задумываясь о последствиях.
О ПОЛТАВЕ.
Облик русского царя, Петра, перед решающим сражением прекрасен, он весь в движении, в ощущении предстоящего события, он – само действие. Полную противоположность Петру представляет шведский король – Карл XII, изображающий лишь подобие полководца. Все поведение шведского короля говорит о его недоумении, смущении перед боем, Карл не верит в победу. А.С. Пушкин характеризует два типа полководцев: флегматичного, заботящегося только о собственной выгоде шведского короля – Карла XII и самого главного участника событий, готового к решающей схватке, а впоследствии и основного победителя Полтавского сражения – русского царя Петра Первого. Здесь А.С. Пушкин ценит Петра I за его военные победы, за его умение принять единственно верное решение.