Як відомо, романтизм з’явився в Німеччині. Цьому сприяла філософська та творча спадщина енських романтиків (А. і Ф. Шлегель, Ф. Шеллінг, И. Фіхте, Новаліс та ін.), які вже в 1790-х роках заклали засади нового напряму й почали розробляти його принципи. Передумовами виникнення німецького романтизму вважають діяльність поетичного угруповання «Буря й натиск». Також на розвиток німецького романтизму вплинула творчість И. В. Ґете та Ф. Шиллера, яких уважають митцями, що поєднали у своїй спадщині різні літературні напрями й течії — класицизм (веймарський), просвітницький реалізм, сентименталізм і преромантизм. У німецькому романтизмі виокремлюють чотири етапи.
Перший етап (1795-1806) представлений творами енських романтиків і Ф. Гельдерліна. У цей час зародилася рання (філософська) течія романтизму.
Другий етап (1806-1815) німецького романтизму припадає на період нашестя війська Наполеона в європейські країни. Німеччина теж опинилася під владою Наполеона, що викликало національний спротив і як наслідок — звернення до міфології та фольклору. Рідна культура й мова стали своєрідним засобом боротьби проти навали чужинців. На цьому етапі також велику культурну діяльність проводили вчені-філологи й збирачі народних казок і легенд — брати Я. і В. Ґрімм, поет Й. фон Ейхендорф, драматург і прозаїк Г. фон Клейст.
На третьому етапі (1815-1830) формується гротескно-фантастичний романтизм, представлений творчістю Е. Т. А. Гофмана.
Протягом четвертого етапу (1830-1848) розвивалися різні тенденції, виникли угруповання, діяльність яких була зумовлена демократичними процесами підготовки до Німецької революції 1848 р. До цього періоду належить пізня творчість Г. Гейне.
Романтизм у Німеччині проявився не тільки в художній літературі, а й у музиці (Р. Вагнер), і у філософії (Ф. Ніцше)
Як відомо, романтизм з’явився в Німеччині. Цьому сприяла філософська та творча спадщина енських романтиків (А. і Ф. Шлегель, Ф. Шеллінг, И. Фіхте, Новаліс та ін.), які вже в 1790-х роках заклали засади нового напряму й почали розробляти його принципи. Передумовами виникнення німецького романтизму вважають діяльність поетичного угруповання «Буря й натиск». Також на розвиток німецького романтизму вплинула творчість И. В. Ґете та Ф. Шиллера, яких уважають митцями, що поєднали у своїй спадщині різні літературні напрями й течії — класицизм (веймарський), просвітницький реалізм, сентименталізм і преромантизм. У німецькому романтизмі виокремлюють чотири етапи.
Перший етап (1795-1806) представлений творами енських романтиків і Ф. Гельдерліна. У цей час зародилася рання (філософська) течія романтизму.
Другий етап (1806-1815) німецького романтизму припадає на період нашестя війська Наполеона в європейські країни. Німеччина теж опинилася під владою Наполеона, що викликало національний спротив і як наслідок — звернення до міфології та фольклору. Рідна культура й мова стали своєрідним засобом боротьби проти навали чужинців. На цьому етапі також велику культурну діяльність проводили вчені-філологи й збирачі народних казок і легенд — брати Я. і В. Ґрімм, поет Й. фон Ейхендорф, драматург і прозаїк Г. фон Клейст.
На третьому етапі (1815-1830) формується гротескно-фантастичний романтизм, представлений творчістю Е. Т. А. Гофмана.
Протягом четвертого етапу (1830-1848) розвивалися різні тенденції, виникли угруповання, діяльність яких була зумовлена демократичними процесами підготовки до Німецької революції 1848 р. До цього періоду належить пізня творчість Г. Гейне.
Романтизм у Німеччині проявився не тільки в художній літературі, а й у музиці (Р. Вагнер), і у філософії (Ф. Ніцше)
Объяснение: