(1) В воде декламирует жаба,
(2) Спят груши вдоль лона пруда.
(3) Над шапкой зелёного граба
(4) Топорщатся прутья гнезда.
(5) Там аисты, милые птицы,
(6) Семейство серьёзных жильцов...
(7) Торчат материнские спицы
(8) И хохлятся спинки птенцов.
(9) С крыльца деревенского дома
(10) Смотрю – и как сон для меня:
(11) И грохот далёкого грома,
(12) И перьев пушистых возня.
(13) И вот... От лугов у дороги,
(14) На фоне грозы, как гонец,
(15) Летит, распластав свои ноги,
(16) С лягушкою в клюве отец.
(17) Дождь схлынул. Замолкли перуны.
(18) На листьях – расплавленный блеск.
(19) Семейство, настроивши струны,
(20) Заводит неслыханный треск.
(21) Трещат про лягушек, про солнце,
(22) Про листья и серенький мох –
(23) Как будто в ведёрное донце
(24) Бросают струёю горох...
(25) В тумане дороги и цели,
(26) Жестокие чёрные дни...
(27) Хотя бы, хотя бы неделю
(28) Пожить бы вот так, как они!
Выпишите номера строк, в которых содержится развёрнутое сравнение.
Этот вопрос заставляет учеников вспомнить сцену в трактире. Брюзжание и отчаянные выкрики Хлестакова городничий в страхе принимает за разнос. Неопределенность облика и характера Хлестакова («без царя в голове тому, что чиновники (в их числе городничий) принимают его за ревизора. Страх подсказывает им, что тайный ревизор не будет похож на обычного — самоуверенного, «видного» .
Почему же городничий не опомнился? Ведь Хлестаков беспрестанно оговаривается, дает повод усомниться в том, что он лицо значительное (вспомним хотя бы его слова о лестнице, квартире на четвертом этаже, представление о которой никак не вяжется с высоким титулом, приписываемым себе Хлестаковым) . Во-первых, взятка, принятая Хлестаковым, заставляет городничего не сомневаться в том, что перед ним ревизор: раз берет, значит, имеет право! Во-вторых, Сквозник-Дмухановский невероятно самодоволен. Одержанная победа, устраненная опасность льстят ему, и он не в силах отказаться от торжества, от самовосхваления (которые мешают ему понять реальное положение вещей) .
Кроме того, сближение с Хлестаковым, который обещает все новые и новые блага, разбудило в городничем тщеславие (вспомним конец 4-го и начало 5-го действия) . Таким образом, городничий обманулся по тем же причинам, которые заставили Хлестакова лгать. Страх и стремление возвыситься в условиях николаевской России — общие пружины действий даже у столь разнородных характеров, как Хлестаков и Сквозник-Дмухановский. Хлестаков сумел обмануть городничего потому, что «хлестаковщина» типична для всего чиновничества, его манера себя вести и стимулы его поведения — общие для всех чиновников.
1. 1) Просвітництво - це широка ідейна течія яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині 17 - 18 століття. Представники цієї течії : вчені, філософи, письменники, вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого - переустрій суспільства відповідно до принципів , продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права.
Принципи просвітництва : прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справедливості", рівності.
2) Соціально-економічні перетворення доби Просвітництва вплинули на духовний світ людей. Змінили їхні духовні запити та ідеали. Велике значення мало втілення нових суспільних ідей в літературі. Українське просвітництво виникало на основі гуманізму і Реформації попередньої культурної епохи, поступово виявляючи свої специфічні риси, серед яких - розмежування сфер впливу філософії та релігії, відхід від спекулятивного осмислення природи тощо. Одна із провідних ідей вітчизняного просвітництва – взаємозалежність суспільного прогресу і поширення освіти, пізніше яскраво виявилася ідея цінності людини, прагнення підняти самосвідомість і самоутвердження особистості.
3) Ода "До радості" з 1993 року гімн Європейського Союзу. Розкриває ідеї миру, взаєморозуміння, справедливості, любові до природи.
4) Твір "Мандри Гулівера" був створений як б висміяти Англійську владу, безглузді війни та державні суперечки.
2. 1) В добу просвітництва у літературі відбувався пошук нових сфер в відображення, який утвердив арсенал інших засобів, вбираючи фантастику , що мала донести до читача певну суспільно значущу ідею.
Такі твори почали з'являтися в Англії, Німеччині, (Франції) адже в цих країнах відчувався натиск влади на життя ,благополуччя народу, зміни були необхідні.
2) Композиція - це побудова художнього твору яка обумовлена його змістом, призначенням.
«Мандри Гулівера» - філософський сатирично спрямований роман Дж. Свіфта, разом з тим твір має яскраво виражені риси роману-подорожі пригодницького характеру. Ідейний задум написання свого твору сам автор визначив так : ”Головною метою кожного мандрівника має бути виховання розуму та доброчесності своїх співвітчизників за до добрих і поганих прикладів із життя чужих країн„ .
3) Ода - ліричний віршований твір , прославляє природні явища, історичних осіб, події.
4) Роман ж«Мандри Гулівера " це пародія на англійську владу, має у собі різні засоби комічного.
Іронія - глузування над чимось, в даному випадку над монархією.
Сатири - критика чогось, когось, засудження дій вчинків.
5) В оді "до радості" є символи природи що характеризує єдність народу як усього живого
Настрій ліричного героя "Травневої пісні" радісний, піднесений.