1. «Вся напряжённая жизнь ребят складывалась вокруг мёрзлой картофелинки, картофельных очистков, как верха желаний и мечты, - корочки хлеба, чтобы чтобы выжить один только лишний ... день». Почему дети голодали?
2. Каково было самое большое желание Кузьмёнышей во время жизни в Томилино?
3. Как по дороге на Кавказ проявилась изобретательность Кузьмёнышей?
4. Что за странные вагоны увидел Колька на станции Кубань? « Наши поезда постояли бок о бок, как два брата-близнеца, не узнавшие друг друга, и разошлись навсегда, и вовсе ничего не значило, что ехали они – одни на север, другие – на юг. Мы были связаны одной судьбой
5. Куда привезли ребят из московских детских домов? Прочтите описание этих мест. Что странного в нём?
6.Почему мальчик-чеченец Алхузур и Колька друг друга? О чём говорит тот факт, что Алхузур и Колька стали братьями?
7.Когда вновь возникают строчки «Ночевала тучка золотая»? Почему теперь Колька их понимает?
Поэтому я считаю, что главное качество солдата Постникова - ЖЕРТВЕННОСТЬ. Он незнакомого человека, четко понимая, чем ему это грозит и покорно принимает наказание. Но он не может поступить иначе.
У житті кожної людини рано чи пізно настає момент, коли необхідно зробити певний вибір. І тут ми замислюємося — як правильно вчинити, як краще зробити? У підсумку ми приймаємо рішення, яке вважаємо правильним. Але чи завжди правильний вибір можна назвати моральним?
Кожен з нас впевнений, що приймає оптимальне рішення, яке дозволить з честю вийти з найскладнішої ситуації. Наприклад, ви спізнюєтеся до школи. Щодуху біжите на маршрутне таксі й випадково зачіпаєте літню людину. Вона падає, насилу намагається піднятися… А ви продовжуєте поспішати, на ходу кинувши слова вибачення, але не запропонувавши їй руку до З одного боку, вас можна зрозуміти — ви спізнюєтеся і це може привести до серйозних неприємностей у школі та вдома. Але чи правильно ви вчинили? Звичайно, ні!
Швидко прийнявши рішення, яке здається нам в цей момент єдино вірним, ми можемо мимоволі завдати шкоди іншим людям. Літня людина, яку ви зачепили, потихеньку підніметься. А може, й ні… Ви цього, швидше за все, не побачите, бо вже поїдете. Але ж може статися так, що людина при падінні отримала серйозний удар або навіть перелом. Мало хто знає, що у літніх людей переломи іноді не зростаються, вони залишаються інвалідами або гинуть. Як ви думаєте, чи виправданий буде ваш вчинок? Чи дійсно уникнути запізнення було важливіше здоров’я або життя іншої людини? Ні, не важливіше!
Тому завжди намагайтеся приймати рішення, які враховуватимуть не тільки ваші інтереси, а й інтереси людей, що вас оточують. Хто знає, може бути, завтра вам назустріч теж попадеться той, хто дуже поспішає, і ви опинитеся на місці тієї літньої людини, яку зачепили сьогодні…