1. Як звали Леграна? 2. Скільки людей пішло шукати скарб?
3. Що знаходилось на гіляці дерева?
4. Що повинен був зробити Джупітер з черепом?
5. Що ще знайшли шукачі і ямі зі скринею?
6. У яку суму оцінювався вміст віднайденої скрині?
7. Що насправді являв собою клаптик паперу у якому був загорнутий жук?
8. Що саме було зображено на пергаменті, яке мало надзвичайну подібність із жуком?
9. Що ще окрім черепа помітив Ленгран на клаптику пергамента?
10. Що означають ці слова: «Добре скло в єпископові заїзді на чортовім сідалі»?
11. Як звали постраждалого у справі «Спілка рудих»?
12. Хто був організатором справи «Спілка рудих»?
13. Чим займався Вільсон на роботі у спілці рудих?
14. Яка реальна справа була прихована за «Спілкою рудих»?
15. Яким чином мало відбутись пограбування одного з найбільших банків?
16. Яке нещастя спіткало міс Стоунер? (загинула її сестра)
17. Ким приходився для міс Стоунер лікар Грімбсі Лоутер?
18. За якої умови міс Стоунер та її сестра могли отримати спадок?
19. Де саме лікар Лоутер познайомився та дружився з матірю місіс Стоунер?
20. Який то колір у стрічки: пістрявий?
21. Що таке «пістрява стрічка»?
22. Що для Холмса здалось дивним, оглядаючи кімнату місіс Стоунер?
23. Яке справжнє призначення душника та шнурка?
24. Як завершив своє життя лікар Лоутер?

Композиційно драма складається з прологу й трьох дій, співвіднесених з різними порами року, із зародженням, розвитком, згасанням інтимних почуттів і переживань Мавки та Лукаша.

Объяснение:

Пролог уводить читача у світ казки, в якій діють фантастичні істоти, містить у зародку вияви всіх конфліктів, реалізованих у драмі. Композиційну роль у творі відіграють картини природи. Сюжет твору становить історія кохання Мавки й Лукаша. Пори року змінюються відповідно до розвитку почуттів Мавки й Лукаша: провесна — пробудження кохання; весна— його розквіт; пізнє літо — зрада Лукаша (відбувається зав’язка конфлікту і перипетії кохання); осінь-зима — смерть Лукаша, але миттєвості весни символізують перемогу над смертю і поєднання душ закоханих; у такий б авторка підкреслює також і багатогранний зв’язок людини й природи.

Особливість сюжетної побудови «Лісової пісні» виявляється у наявності двох кульмінаційних вершин, адже після першої кульмінації (Лукаш зраджує Мавку і сватає Килину; його вибір штовхає Мавку в обійми «Того, що в скалі сидить») події не йдуть на спад — третя дія («пізня осінь») виявляє колосальну боротьбу пристрастей: Лукаш перетворюється на вовкулаку і знову стає людиною, Килина заклинає Мавку, перетворивши її на вербу.

Детство… Что же это? Словари подсказывают нам, что это один из периодов жизни человека. Но этого мало, чтобы определить столь широкое понятие. Детство - это прежде всего наши мечты, идеалы. Летом, радуясь жаркому солнцу, мы мечтали о том, лишь бы оно длилось как можно дольше. И как же мы наслаждались чудесным вкусом шоколадного мороженого! Осенью мечтали о зиме, когда можно беззаботно поваляться в снегу и ощутить «запах снега», любоваться блеском снежного покрова в вечернее время. Детство нашего молодого поколения было счастливым. Ведь у нас было всё, что нужно любому ребенку: любящие родные и близкие, наши друзья, общение с которыми крепло год от года. Нам было интересно смотреть кукольные спектакли, и мы смеялись вместе с кукольными героями, переживали с ними! Закрывая глаза, мы невольно переносились в сказочный мир и верили в чудеса! Детство для нас было временем, когда каждый ребенок создавал себе кумиров, так называемых идеалов для подражания. Радует, что мы выросли мирное время, когда никто не мог потревожить этот чудесный «сон». А каковы воспоминания тех, чье детство было связано с Великой Отечественной войной? О чем же были их мечты? Задаваясь этим вопросом, перелистываю сборник документальных рассказов «Дети военной поры». Перед глазами встает страшная картина: женщины провожают детей из блокадного Ленинграда. Катер отчаливает от берега. И вот матери видят, как на него пикирует самолет со свастикой, как тонут, гибнут их дочери, сыновья. Лишь белые панамки плывут по воде. Война в жестокой слепоте своей соединяет несоединимое: дети и кровь, дети и смерть. В эти трудные годы наша страна делала все, чтобы уберечь детей от страданий. Но порой эти усилия оставались тщетными. Когда дети беспощадной волею войны оказывались в пекле страданий и невзгод, они вели себя как герои, вынесли то, что, казалось бы, и взрослому преодолеть не всегда под силу. Читая в этой книге про мальчишек, которые были разведчиками, токарями, пахарями, поэтами, защитниками убеждаешься в том, что они выдержали войну и победили вместе со взрослыми. Фронт, партизанский край, тыл. Эвакуация, оккупация, потери, поиски, встречи через десятилетия… Истории военных и послевоенных лет, сюжеты драматические и почти детективные. Судьбы тех, кого война застигла в младенчестве, и тех ребят военной поры, которые сами давно уже стали бабушками и дедами, но в жизни которых ее черный след тянется и сейчас. Из всего этого складывается не просто объемная картина, а целая панорама войны с детьми на переднем плане жизни у всего воюющего народа. Выживут они – выживет народ, его история, идеалы, будущее! Они отдали свое детство – настоящее, солнечное, с книгами и тетрадями, смехом, играми, праздниками. Отдали, чтобы земля осталась землей людей, у которых жизнь обязательно должна начинаться с книг и тетрадей, игр и праздников. Самой природой, условиями существования рода человеческого детям предназначено жить в мире, оберегаемом взрослыми. Война на время разрушила этот закон, но она же и доказала: когда страна в самых трагических обстоятельствах, на пределе возможностей считает своей важнейшей исторической миссией детства, она победит все! И сегодня, спустя 65 лет, мы должны сохранять мир, который отстоял русский народ в те страшные годы. Это должно быть главной миссией жизни человечества! Недаром в известной детской песни поется: Мы не дадим стать пеплом и золой Тому, что красотой земной зовется. Пусть будет мирным небо над землей, Пусть вечно детство звонкое смеется!