1.З ким веде розмову Джордж Плейтен щодо освіти? з батьком з психологом з однокласником з представником іншої планети 2.На якій Олімпіаді побував Плейтен? лікарів металургів астронавтів спортсменів 3.Яким бачить новіанин Джорджа Плейтена у розмові? кумедним божевільним талановитим небезпечним 4.Яка наукова дисципліна, на думку Плейтена, відрізняється від інших? література хімія біологія математика 5.Скільки років треба вивчати науку, за словами Джорджа, без стрічок знань? два роки п’ять десять невідомо 6.Чи повірив інопланетянин переконанням Джорджа Плейтена? так ні частково невідомо 7.Чим закінчилася розмова Джорджа з новіанином? за на планету Новія уколом снодійного бійкою з Тревіліяном в’язницею для героя 8.Де опинився Джордж Плейтен після розмови? в інтернаті для недоумків на планеті Новія в будинку батьків на лісовій галявині 9.Що відчуває головний герой після повернення до інтернату? страх задоволення голод спрагу 10.Яка справжня назва інтернату для недоумків? Божевільня Школа підтримки Інститут вищої освіти Інтернат для недоумків 11. За дуже приблизними підрахунками, в День Читання визначають творчу дитину… одну з десяти одну з сотні одну з десяти тисяч одну з міліонну 12. Ким стають люди, які не пройшли інтернат для недоумків? злочинцями соціологами мандрівниками керівниками
Радищев был мыслителем, писателем, тонко чувствовавшим волнения народа и политическое устройство жизни.
События Крестьянской войны 1773—1775 гг. сыграли решающую роль в его политическом воспитании и отношении.
Изучив весь ход восстания по подлинным документам, Радищев признал закономерной и справедливой ту борьбу, которую самоотверженно вели крестьяне, работные люди, казаки и солдаты против помещиков и царицы.
Однако Радищев понял, что восставшие неминуемо были обречены на поражение из-за своей стихийности и неорганизованности.
Восстание Пугачева Радищев рассматривал как акт народного мщения угнетателям, и называл Пугачева «грубым самозванцем».
Радищев был ярый противник царизма, самодержавия, ему претил наивный монархизм вождя восставших крестьян.
Написав «Путешествие из Петербурга в Москву» , Радищев поступил именно как истинный сын отечества. Он совершил подвиг, заступившись за людей, у которых были отняты человеческие права, в том числе и право называться человеком.