Сью – подруга Джонсі, разом вони знімають кватриру. Сью також художниця, разом з подругою вона ділить свої незгоди та радощі. Їх дружба більша, ніж просте товаришування, бо кожна здатна на самопожертву заради іншої. Життя не занадто добре до дівчат, вони змушені брати замовлення на малюнки заради грошей, які потрібно сплачувати за помешкання, їжу та інші людські потреби. Проте їх мізерних заробітків ледве вистачає на те, щоб сплачувати рахунки. Тому тяжка хвороба Джонсі є для дівчат нелегким випробуванням, адже грошей на ліки немає, і немає можливості їх заробити. Джонсі вимушена залишитися без медичної до , віч-на-віч із хворобою, користуючись лише дружньою підтримкою своєї подруги Сью та старого художника Бермана.
Джосі:
А тепер подивись у вікно, люба, на останній листок плюща. Тебе не дивувало, що він ні разу не затремтів і не колихнувся від вітру? Ах, сонечко, це і є шедевр Бермана, він намалював його тієї ночі, коли впав останній листок».
«Тоді скажи мені, коли закінчиш,- заплющуючи очі, попросила Джонсі, бліда й непорушна, мов повалена статуя,- бо я хочу побачити, як упаде останній листок. Я стомилася чекати. Стомилася думати. Мені хочеться розслабитись, ні за що не триматися й полетіти — дедалі нижче й нижче — як один з отих нещасних, виснажених листків».
“— Я була поганим дівчиськом, — сказала Джонсі. — Щось примусило цей останній листок залишитись там, де він є, щоб показати, яка я була противна. Це гріх — хотіти вмерти.”
Душі, яка лаштується вирушити в далеку таємничу подорож, усе на світі стає чуже. Невідчепна думка про смерть опановувала Джонсі дедалі дужче в міру того, як одна по одній слабшали ниточки, що зв’язували її з подругою і всім земним»
Моцарт :Молодой композитор, жизнерадостный и добродушный. Музыка ему дается легко, и так же легко он идет по жизни, создавая талантливую музыку. Это жизнелюбивый человек, деликатный и скромный, которому присуще чувство такта. Он открытый и доверчивый, добрый гений. Он с чистым сердцем относится к людям, в том числе, и к Сальери, не подозревая о подлой душе человека, которого искренне считает своим другом.
Сальери :Полная противоположность Моцарту. Это очень желчный и завистливый человек, высокомерный и безжалостный. С детства отрекся он от праздной жизни, учась искусству музыки. Музыка давалась ему с трудом, и лишь упорными занятиями, превратив ее в ремесло, он достиг успехов. Когда Сальери почувствовал себя на вершине славы, появился новый гений – Моцарт. Сальери обуяла непомерная гордыня и зависть, и он задумал избавиться от талантливого композитора. Он считает себя вправе остановить гения, и сыплет в его бокал яд
Сью – подруга Джонсі, разом вони знімають кватриру. Сью також художниця, разом з подругою вона ділить свої незгоди та радощі. Їх дружба більша, ніж просте товаришування, бо кожна здатна на самопожертву заради іншої. Життя не занадто добре до дівчат, вони змушені брати замовлення на малюнки заради грошей, які потрібно сплачувати за помешкання, їжу та інші людські потреби. Проте їх мізерних заробітків ледве вистачає на те, щоб сплачувати рахунки. Тому тяжка хвороба Джонсі є для дівчат нелегким випробуванням, адже грошей на ліки немає, і немає можливості їх заробити. Джонсі вимушена залишитися без медичної до , віч-на-віч із хворобою, користуючись лише дружньою підтримкою своєї подруги Сью та старого художника Бермана.
Джосі:
А тепер подивись у вікно, люба, на останній листок плюща. Тебе не дивувало, що він ні разу не затремтів і не колихнувся від вітру? Ах, сонечко, це і є шедевр Бермана, він намалював його тієї ночі, коли впав останній листок».
«Тоді скажи мені, коли закінчиш,- заплющуючи очі, попросила Джонсі, бліда й непорушна, мов повалена статуя,- бо я хочу побачити, як упаде останній листок. Я стомилася чекати. Стомилася думати. Мені хочеться розслабитись, ні за що не триматися й полетіти — дедалі нижче й нижче — як один з отих нещасних, виснажених листків».
“— Я була поганим дівчиськом, — сказала Джонсі. — Щось примусило цей останній листок залишитись там, де він є, щоб показати, яка я була противна. Це гріх — хотіти вмерти.”
Душі, яка лаштується вирушити в далеку таємничу подорож, усе на світі стає чуже. Невідчепна думка про смерть опановувала Джонсі дедалі дужче в міру того, як одна по одній слабшали ниточки, що зв’язували її з подругою і всім земним»
Моцарт :Молодой композитор, жизнерадостный и добродушный. Музыка ему дается легко, и так же легко он идет по жизни, создавая талантливую музыку. Это жизнелюбивый человек, деликатный и скромный, которому присуще чувство такта. Он открытый и доверчивый, добрый гений. Он с чистым сердцем относится к людям, в том числе, и к Сальери, не подозревая о подлой душе человека, которого искренне считает своим другом.
Сальери :Полная противоположность Моцарту. Это очень желчный и завистливый человек, высокомерный и безжалостный. С детства отрекся он от праздной жизни, учась искусству музыки. Музыка давалась ему с трудом, и лишь упорными занятиями, превратив ее в ремесло, он достиг успехов. Когда Сальери почувствовал себя на вершине славы, появился новый гений – Моцарт. Сальери обуяла непомерная гордыня и зависть, и он задумал избавиться от талантливого композитора. Он считает себя вправе остановить гения, и сыплет в его бокал яд