2) Какое время года и месяц в повести? 5) Почему дочка кузнеца была дома одна? Кто к ней спешил застать дома без отца?

6) К кому направлялся Чуб?

7) Что рисовал кузнец?
8) С кем шел Чуб к дьякону, кого встретил
9) Что пообещал Вакула достать Оксане

10) Кто влетел в трубу к Солохе
11) Почему Голова у дьяка не побывал

12) Куда Солоха дала спрятаться Голове
13) Кто третий спрятался в мешок у Солохи

14) Кто сидел в мешке, куда Солоха спрятала Чуба, когда пришел кузнец

15) Что сказал кузнец перед тем, как пойти за черевичками? Почему Оксана за ним скучала?

16) К кому за советом пришел Вакула
17) Что ел Пацюк

18) Кого искал кузнец, придя к Пацюку очень надо
​

"Божественна комедія" є твором надзвичайно гармонійним. Поетика цього твору досі вважається неперевершеною з технічної точки зору. "Божественна комедія" складається з трьох частин — "Пекло", "Чистилище" та "Рай". Головні дійові особи "Божественної комедії" — сам Данте та його проводир Вергілій, давньоримський поет, якого вважають найпершим язичником, що перейнявся християнською вірою. Своїм твором великий італієць прагнув "вирвати усіх живих з кігтів недолі й повести їх до щастя". Зробити це Данте вирішив на власному прикладі. Проводячи своїх героїв та читача через кола пекла та чистилище до раю, автор продемонстрував усьому людству шлях до надії та ння душі. Для розуміння змісту "Божественної комедії" важливо те, що Данте намагається висвітлити в ній глибокий зміст буття, його тришаровий склад: свою власну життєву драму, світ природи, історію людства. Таким чином, автор звертався не тільки до сучасників, але й до найвіддаленіших нащадків.Подорож потойбіччям починається з пекла. Спочатку Данте описує похмурий ліс, який асоціюється в нього з тогочасною Італією. Головною бідою своїх сучасників Данте вважав егоїзм, гордість у суміші з насильством, схильність до земних радощів. Три звіра — пантера, лев та вовчиця, які послідовно з'являються перед нами, — символізують згадані вади людської вдачі.Однією з вершин світової літератури вважається опис дев'яти кіл пекла. Над пекельною брамою накреслено напис:Ніщо не вічне, я ж на всі віки.Лишайте сподівання всі, хто входить.Ці рядки нагадують про те, що людське життя, позбавлене жодних сподівань, перетворюється на справжнє пекло. Данте неодноразово підкреслює, що чим глибше гріх проникає в людську душу, тим страшніша кара чекає на неї. Отже, у першому колі пекла знаходяться нехрещені немовлята і доброчесні нехристияне, у другому караються порушники шлюбної вірності, у третьому — черевоугодники, у четвертому — скнари і марнотратники, у п'ятому — гнівливці, у шостому — єретики, у сьомому — насильники, у восьмому — обманщики, звідники, спокусники, підлесники, святокупці, віщуни, хабарники, лицеміри, злодії, лукаві порадники, призвідники розбрату, фальшивники металів, фальшивники людей, грошей і слів, у дев'ятому — найрізноманітніші зрадники на чолі з Іудою, Брутом та Касієм. Данте висловлює думку, що людина, яка у своїх вчинках не керується вірою, надією та любов'ю, вкидає себе до пекла ще за земного життя.Згодом Данте потрапляє до Чистилища. Там він піднімається нагору і знаходить те, що втратило людство, тобто совість та самостійність волі.Третя частина "Божественної комедії" відкриває читачеві новий світ, сповнений краси і добра. На берегах Святосяйної річки пламеніють вогняні квітки — душі праведників, Вище розташований престол Бога. Він ніби обіймає весь Всесвіт:Уяву сила зрадила була,Та, мов колеса, ясні і веселі,Жадобу й волю далі повелаЛюбов, що водить сонце й зорні стелі.Данте приходить до розуміння, що світом рухає любов. Саме вона дає гармонію і красу світобудові.Сам Данте вважав "Божественну комедію" твором, осяяним горнім світом, Головною метою людства, за думкою автора, є вивільнення з пут егоїзму та інших вад, що кінець кінцем призведе до повного злиття людського і божественного начал у межах цільної людської особистості.

Анализируемый текст представляет собой отрывок из повести Дины Ильиничной Рубиной «Голос в метро».  

Во многих произведениях Дины Рубиной затрагивается тема любви, но в этой повести она выражена более ярко и изящно.  

Подтверждает правильность такого определения слова о любви, выраженные в тексте. Автор говорит о том, что любовь, если она искренняя, с годами не умирает.

 В Автор рассказывает о том, как юная девушка, которая училась в 9 классе, влюбилась в своего одноклассника Кирилла, умного и интелегентного мальчика.  

Девушка боялась признаться ему в этом. Он никогда не проявлял к ней какого-либо интереса, и по сему ей казалось, что он не полюит её в ответ.

Но в  действительности, Нона была очень хорошей девушкой, и она приходилась Кириллу по нраву. Об этом говорят слова Кирилла в тексте, где он, увидев Нону на празднике, говорит,

что она хороша преобразовалась и что она умна и интересна. Но как заметила Фира, подруга Ноны, Нона всегда была такой, но он этого не замечал.  

Непосредственная ошибка Ноны состоит в том, что она вовремя не призналась в своих чувствах, ведь, как говорит сам Кирилл в конце рассказа, "всё могло быть иначе".

Этими словами автор хотел передать, что Кирилл вовсе не был равнодушен к Ноне. Быть может, он, по той или иной причине, тоже боялся признаться в своих чувтствах.  

Мастерство автора проявилось в том, что он смог так рассказать эту необычайную истрию любви, что вдумчивый читатель сразу же сделает вывод: читая повесть "Голос в метро",  

мы размышляем о том, какой искренней и сложной может быть любовь. Автор верит, что настоящая любовь никогда не потухнет, не забудиться. Нона смирилась, но это было лишь внешнее смирение, и каждый раз, вспоминая его тёплый  

мальчишеский голос, сердце её сжималось, как в первый раз.

Автор так же использует в тексте различные средства художественной выразительности. Здесь присутствуют метафоры, "она влюбилась до беспамятства",  

и сравнения "тесной, как пенал, комнате"