2. Прочитайте отрывок и проанализируйте поведение Вакулы и Оксаны в данном отрывке. ( ) «Кучи девушек с мешками вломились в хату Чуба, окружили Оксану. Крик, хохот, рассказы оглушили кузнеца. Все наперерыв спешили рассказать красавице что-нибудь новое, выгружали мешки и хвастались паляницами, колбасами, варениками, которых успели уже набрать довольно за свои колядки. Оксана, казалось, была в совершенном удовольствии и радости, болтала то с той, то с другою и хохотала без умолку. С какой-то досадою и завистью глядел кузнец на такую веселость и на этот раз проклинал колядки, хотя сам бывал от них без ума. — Э, Одарка! — сказала веселая красавица, оборотившись к одной из девушек, - у тебя новые черевики! Ах, какие хорошие! ис золотом! Хорошо тебе, Одарка, у тебя есть такой человек, который все тебе покупает, а мне некому достать такие славные черевики. — Не тужи, моя ненаглядная Оксана! — подхватил кузнец, – я тебе достану такие черевики, какие редкая панночка носит. - Ты? — сказала, скоро и надменно поглядев на него, Оксана. — Посмотрю я, где ты достанешь черевики, которые могла бы я надеть на свою ногу. Разве принесешь те самые, которые носит царица. – Видишь, какие захотела! – закричала со смехом девичья толпа. — Да, — продолжала гордо красавица, – будьте все вы свидетельницы: если кузнец Вакула принесет те самые черевики, которые носит царица, то вот мое слово, что выйду тот же час за него замуж.» План анализа поведения героев 1. Как ведут себя герои в данном отрывке? ( ) 2. Как раскрывается характер героев в данном отрывке? ( ) 3. Выразите своё отношение к героям, исходя из данного отрывка. ( )
Помещик Собакевич - хороший хозяин своей усадьбы. Он предпочитает удобство и мало заботится о красоте вещей. Все это отражается на внешнем виде его дома и на интерьере комнат. Грубый деревянный дом Собакевича является отражением его грубого характера: "... Словом, все, на что ни глядел он, было упористо, без пошатки, в каком-то крепком и неуклюжем порядке..." Господский дом Собакевича внешне похож на дом из военного поселения - простой и совсем не нарядный: "... посреди виднелся деревянный дом с мезонином, красной крышей и темно-серыми или, лучше, дикими стенами, – дом вроде тех, как у нас строят для военных поселений и немецких колонистов..."
Благородство визначається на межі підкірки свідомості. Як і погляд, і постава тощо. Взагалі, скороминущого погляду часто достатньо, щоб визначити людину. Відчути хвилю впевненості і чистоти. Ось пишу і думаю – благородний. Відразу переді мною людина з гордою поставою, аристократичною посадкою голови. Гострий розумний погляд, хвиля впевненості в будь-якому слові і будь-якій дії. Тобто одно благородна людина – це людина, впевнена у собі і любляча своє оточення, людина, яка як би віддає себе йому; це та людина, яка не зрадить, до пояснить, людина, яка для інших віддає більше, ніж отримує сама.
Благородство – готовність жертвувати собою, здатність ставити щось вище особистих бажань. Благородна людина – це шляхетна людина з якимось внутрішнім стрижнем, очі якої випромінюють впевненість. Але зовнішнє благородство вигляду – лише наслідок внутрішнього .
Благородство – це зовсім не одяг і не постава. Людину визначають її вчинки. Слова – це вітер. Одяг – зовнішня оболонка. Тільки вчинки розкривають справжню сутність людини, визначаючи тим самим ступінь шляхетності, так само як і інтелігентності. Благородна людина має бути в першу чергу поблажливою, поблажливою до слабостей і пороків інших. Благородство – це уміння прощати, хоча це зовсім не означає, що не потрібно вміти постояти за себе.
Яке б не було походження і положення, не принизити цим іншого – ось справжнє благородство. Повага до людей і інтелігентність – окремий випадок благородства. Жертовність, щедрість, причому не тільки душевна – теж приманне благородній людині. Благородство – це коли ти віддаєш людям все, що можеш і одночасно прощаєш цих людей за те, що вони не відповідають на це взаємністю! Загалом, благородство – це вчинки і справи, справи і вчинки. І при цьому відсутність тикання себе в груди і захвату своїм благородством.
Помещик Собакевич - хороший хозяин своей усадьбы. Он предпочитает удобство и мало заботится о красоте вещей. Все это отражается на внешнем виде его дома и на интерьере комнат. Грубый деревянный дом Собакевича является отражением его грубого характера: "... Словом, все, на что ни глядел он, было упористо, без пошатки, в каком-то крепком и неуклюжем порядке..." Господский дом Собакевича внешне похож на дом из военного поселения - простой и совсем не нарядный: "... посреди виднелся деревянный дом с мезонином, красной крышей и темно-серыми или, лучше, дикими стенами, – дом вроде тех, как у нас строят для военных поселений и немецких колонистов..."
Відповідь:
Благородство визначається на межі підкірки свідомості. Як і погляд, і постава тощо. Взагалі, скороминущого погляду часто достатньо, щоб визначити людину. Відчути хвилю впевненості і чистоти. Ось пишу і думаю – благородний. Відразу переді мною людина з гордою поставою, аристократичною посадкою голови. Гострий розумний погляд, хвиля впевненості в будь-якому слові і будь-якій дії. Тобто одно благородна людина – це людина, впевнена у собі і любляча своє оточення, людина, яка як би віддає себе йому; це та людина, яка не зрадить, до пояснить, людина, яка для інших віддає більше, ніж отримує сама.
Благородство – готовність жертвувати собою, здатність ставити щось вище особистих бажань. Благородна людина – це шляхетна людина з якимось внутрішнім стрижнем, очі якої випромінюють впевненість. Але зовнішнє благородство вигляду – лише наслідок внутрішнього .
Благородство – це зовсім не одяг і не постава. Людину визначають її вчинки. Слова – це вітер. Одяг – зовнішня оболонка. Тільки вчинки розкривають справжню сутність людини, визначаючи тим самим ступінь шляхетності, так само як і інтелігентності. Благородна людина має бути в першу чергу поблажливою, поблажливою до слабостей і пороків інших. Благородство – це уміння прощати, хоча це зовсім не означає, що не потрібно вміти постояти за себе.
Яке б не було походження і положення, не принизити цим іншого – ось справжнє благородство. Повага до людей і інтелігентність – окремий випадок благородства. Жертовність, щедрість, причому не тільки душевна – теж приманне благородній людині. Благородство – це коли ти віддаєш людям все, що можеш і одночасно прощаєш цих людей за те, що вони не відповідають на це взаємністю! Загалом, благородство – це вчинки і справи, справи і вчинки. І при цьому відсутність тикання себе в груди і захвату своїм благородством.
Пояснення: