22.04.2020 Тема: Контрольна робота №5. Поетичне бачення світу.
1. Його ім.`я в перекладі з японської означає «банан».
а) Мацуо Басьо; б) Р. Бернс; в)Лонгфелло; г) Дж. Родарі
2. Майстер хайку.
а) Лонгфелло; б) Дж. Родарі; в) Р. Бернс; г) Мацуо Басьо
3. Його поетичні твори близькі до народних пісень.
а) Р. Бернс; б) Лонгфелло;
в) Мацуо Басьо; г) Дж. Родарі
4. Хто з поетів любив працювати на землі, навіть мав власну ферму?
а) Мацуо Басьо; б) Р. Бернс;
в) Лонгфелло; г) Дж. Родарі
5. Він рано почав працювати, навчався в семінарії, став вчителем; часто вигадував для дітей вправи на розвиток фантазії.
а) Мацуо Басьо; б) Р. Бернс;
в) Лонгфелло; г) Дж. Родарі
6. Хто автор цих рядків:
Не вірю я чужим речам,
А вірю я своїм очам.
а) Мацуо Басьо; б) Дж. Родарі;
в) Р. Бернс; г) Лонгфелло
7. Для зображення якої пори року японські поети використовують такі слова та словосполучення: «зозуля», «злива», «спека», «прополювання рису»?
а) зима; б) весна; в) літо; г) осінь
8. Який художній засіб використовує автор у цих рядках:
Прощавайте, сині гори, білії сніги,
Прощавайте, темні звори й світлії луги.
а) алітерацію; б) порівняння;
в) анафору; г) метафору
9. Який художній засіб використовує автор у цих рядках:
І ясний величний голос,
Як потік, що з гір несеться,
Як потік, що пада в прірву,
Пролунав до всіх народів.
а) алітерацію; б) порівняння;
в) уособлення; г) метафору
10. Який вірш складається з трьох рядків?
а) поема; б) ода;
в) хайку; г) рубаї
11. Цей поет спонукає туристів дивитися не лише на «веселі картинки», а й на суворе життя.
а) Мацуо Басьо; б) Р. Бернс;
в) Лонгфелло; г) Дж. Родарі
12. Знайти відповідності:
Поет – країна
1) Мацуо Басьо а. Шотландія
2) Р. Бернс б. Італія
3) Дж. Родарі в. Японія
13. Напишіть визначення: Хайку - це ...
14. Дайте розгорнуту відповідь на запитання. Яку «правду життя» розкриває Дж. Родарі у вірші «Листівки із видами міст»?
Відповідь:
1.а;
2.г;
3.б;
4.а;
5.б;
6.б;
7.в;
8.в;
9.б;
10.в;
11.а;
12. 1-в
2-а
3-б
13. Хайку- це японський трирядковий неримований вірш.
14.Вірш Джанні Родарі умовно можна поділити на дві частини. У першій йдеться про красу Італії, її історичні та архітектурні дива. У нашій уяві постають пам’ятки культури й історії Давнього Риму, звучить спів венеціанських гондольєрів і неаполітанців. Але настрій вірша змінюється після питання: «Чи так воно справді?» Це ніби тимчасова зупинка для того, щоб автор перегорнув листівку і показав країну без прикрас – «без глянцю». У ліричного героя болить душа за тих італійців, котрі важко працюють і бідно живуть. Справді, чи завжди весело гондольєрові возити туристів вузенькими каналами Венеції або маленькому неаполітанцю співати для туристів? У заключній частині вірша рядки скорочуються, ритм прискорюється. Синьйорам, до яких звертається ліричний герой, слід швидко крутити головами: «Хто скаче, хто плаче…» Так автор нагадує туристам про мешканців країни, про життєві проблеми звичайних людей