3. Как работает дедуктивный метод? О чём Шерлоку Холмсу сказали следующие детали, когда он рассматривал шляпу: размер - шляпе 3 года – резинка – резинка оборвана – сальные пятна -
Конфлікт молодої людини та суспільства в романі Червоне і чорне - РОМАН XIX СТОЛІТТЯ
Жульєн Сорель — представник покоління початку 20-х р. XIX ст. Це складний і неординарний образ. Сорель — цілеспрямована людина, яка хоче досягти мети у будь-який б. Його трагедія полягає передовсім у неможливості реалізувати свої ідеали в тогочасному суспільстві. Жульєн не почувається своїм ані серед аристократів, ані серед буржуа, ані серед духівництва, ані, тим більше, серед селян.
Риси романтичного героя
Риси людини-реаліста
Незалежність, почуття власної гідності, бажання змінити долю, бажання боротися і досягати мети. Він — яскрава особистість, у ньому всього надміру: сили розуму, волі, мрійливості, цілеспрямованості.
Імпульсивний, здатний до непоміркованих романтичних учинків
Прагнення зробити кар’єру, яка дасть багатство й славу.
Опанування механізму зваблення жінок. Незадоволення званням гусарського поручика, яке виклопотав йому маркіз.
“Отже... роман мій завершений, і я завдячую цим тільки самому собі. Я зумів примусити це горде страховисько покохати мене... її батько не може жити без неї, а вона — без мене”,— думає Сорель
Зображення соціального середовища у творі
У романі Стендаля “Червоне і чорне” висвітлено майже всі сфери суспільного життя Франції останніх років Реставрації.
Вища аристократія Парижа
Духівництво Безансона
Мешканці провінції (містечко Вер’єр)
Маркіз де Ла-Моль, його син Норбер, донька Матильда, відвідувачі їхнього салону; маркіз де Круазнуа, граф де Фервак, граф Альтаміра тощо
У романі представлені нова буржуазія (Вально), стара аристократія (де Реналь), великий світ політики (де Ла-Моль), а також боротьба між єзуїтами та янсеністами.
«Песня о себе» не имеет сюжета в общепринятом значении. Но она, как и сборник в целом, содержит лирический центр: движение мыслей и чувств объединяет в себе образ лирического героя. Субъект рассказа - «Я» - близкий личности самого автора книги, но не тождественный ей. «У меня есть один центральный образ — обобщенная человеческая личность, типизированная через самого себя, - писал поэт. - Но моя книга заставляет меня, даже делает абсолютно необходимым для каждого читателя поставить себя на главное место, стать живым источником, главным действующим лицом, которое переживает каждую страницу, каждое чувство, каждую строчку».
Объяснение:
Конфлікт молодої людини та суспільства в романі Червоне і чорне - РОМАН XIX СТОЛІТТЯ
Жульєн Сорель — представник покоління початку 20-х р. XIX ст. Це складний і неординарний образ. Сорель — цілеспрямована людина, яка хоче досягти мети у будь-який б. Його трагедія полягає передовсім у неможливості реалізувати свої ідеали в тогочасному суспільстві. Жульєн не почувається своїм ані серед аристократів, ані серед буржуа, ані серед духівництва, ані, тим більше, серед селян.
Риси романтичного героя
Риси людини-реаліста
Незалежність, почуття власної гідності, бажання змінити долю, бажання боротися і досягати мети. Він — яскрава особистість, у ньому всього надміру: сили розуму, волі, мрійливості, цілеспрямованості.
Імпульсивний, здатний до непоміркованих романтичних учинків
Прагнення зробити кар’єру, яка дасть багатство й славу.
Опанування механізму зваблення жінок. Незадоволення званням гусарського поручика, яке виклопотав йому маркіз.
“Отже... роман мій завершений, і я завдячую цим тільки самому собі. Я зумів примусити це горде страховисько покохати мене... її батько не може жити без неї, а вона — без мене”,— думає Сорель
Зображення соціального середовища у творі
У романі Стендаля “Червоне і чорне” висвітлено майже всі сфери суспільного життя Франції останніх років Реставрації.
Вища аристократія Парижа
Духівництво Безансона
Мешканці провінції (містечко Вер’єр)
Маркіз де Ла-Моль, його син Норбер, донька Матильда, відвідувачі їхнього салону; маркіз де Круазнуа, граф де Фервак, граф Альтаміра тощо
Абат Пірар, єпископ, семінаристи тощо
Дворянство — де Реналі; буржуазія — Вально, Фуке; духівництво — абат Шелан; міщанство — Сорелі, полковий лікар, полковий мировий суддя тощо
У романі представлені нова буржуазія (Вально), стара аристократія (де Реналь), великий світ політики (де Ла-Моль), а також боротьба між єзуїтами та янсеністами.
Объяснение:
«Песня о себе» не имеет сюжета в общепринятом значении. Но она, как и сборник в целом, содержит лирический центр: движение мыслей и чувств объединяет в себе образ лирического героя. Субъект рассказа - «Я» - близкий личности самого автора книги, но не тождественный ей. «У меня есть один центральный образ — обобщенная человеческая личность, типизированная через самого себя, - писал поэт. - Но моя книга заставляет меня, даже делает абсолютно необходимым для каждого читателя поставить себя на главное место, стать живым источником, главным действующим лицом, которое переживает каждую страницу, каждое чувство, каждую строчку».