Жили собі у невеличкому селищі дві сестри. Обидві були красиві, як квітки, стрункі, як топольки, але дуже ледачі. От прийшла в ці краї весна, всі селяни вийшли працювати в поле: орали, сіяли жито, пшеницю, овес, ячмінь, гречку, садили різні овочі. А наші дівчатка в поле не поспішали, гуляли в гаю, біля річки, співали «Веснянки», плели вінки. «А куди поспішати? Он скільки навкруги зелені, а там ягоди підуть, фрукти – не пропадемо», - думали вони. Так і літо прийшло, а потім і воно промайнуло.
Прийшла осінь. Почали люди урожай збирати, а ледачі сестри лежали собі на печі та пісні співали. Голодними вони не були, бо осінь багата, хазяйновита, нікого голодним не залишає.
Та ось нагрянула білосніжка-зима. З вечора ще сіяв дощик, а на ранок завіяло, захурделило, заморозило все навкруги. Замерзли дівчата в хатинці, протопити б треба. Вийшли вони на подвір’я, а навкруги – сніг, білі холодні килими. Пішли вони до сараю, а там - ні полінця, бо про дрова ніхто зарані не подумав. Повернулися до хати, а по хаті вітер гуляє, ні полежати, ні посидіти, ні душі зігріти. Попоїсти б, а на столі ні крихти. Сумно стало їм, не до гуляння. Пішли вони по сусідах просити притулку. Так і проходили всю зиму від хати до хати. Сорому набралися! – а що робити?
Минула довга зима. Прилинули весняні теплі вітри, по-іншому засяяло сонечко. Прокинулась земля, відтала, запарувала. Всі взялися до роботи. І як не дивно, ледачі сестри вийшли в поле теж. Відтепер вони не гаятимуть ні хвилини ані весною, ані влітку, бо ж недарма в народі кажуть: «Хочеш їсти калачі, не лежи на печі».
Марлей, який з'являється не випадково. Він не тільки лякає Скруджа, а й дає йому можливість стати на шлях змін, поки ще не пізно.)
Який урок виніс Скрудж із другої подорожі? (Для святкування потрібно мати гарний настрій. Скрудж замислився над тим, що він особисто зробив для того, щоб Невігластва та Бідності було менше.)
Які свої негативні риси побачив Скрудж? (зосередженість на матеріальних цінностях та інтересах, байдужість, жорстокість тощо) Слово учителя. Сьогодні ми з вами, подорожуючи у часі і просторі разом із Скруджем та Духами, знайшли та пояснили багато символів, подій, але найголовнішого, на мою думку, не сказали.
Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте такі слова: серце, промінь, світло, дух, Різдво, любов, милосердя, добро?
Якщо учням складно дійти до висновку про християнське підґрунтя тексту, можна повторно звернутися до епіграфів уроку.
Слово учителя. Вустами Духів Діккенс показує цілу програму дій для тих, кому ще відкрито шлях до ння на євангельському шляху милосердя та співчуття (слова Марлея з 1 строфи).
Можна було не дарувати Скруджеві подорож і залишити все так, як воно було, але Богу не потрібна смерть грішника. Для кожного є шлях до ння. Головне – бажання цей шлях пройти…
ДИВО ННЯ-ДАР – основні різдвяні поняття. Ми гали сьогодні за ДИВОМ, що трапилося в житті Скруджа, за тим, як він усвідомив необхідність само ННЯ, а чи дано йому цей ДАР ви з'ясуєте вдома, прочитавши 5 строфу.
Жили собі у невеличкому селищі дві сестри. Обидві були красиві, як квітки, стрункі, як топольки, але дуже ледачі.
От прийшла в ці краї весна, всі селяни вийшли працювати в поле: орали, сіяли жито, пшеницю, овес, ячмінь, гречку, садили різні овочі. А наші дівчатка в поле не поспішали, гуляли в гаю, біля річки, співали «Веснянки», плели вінки. «А куди поспішати? Он скільки навкруги зелені, а там ягоди підуть, фрукти – не пропадемо», - думали вони. Так і літо прийшло, а потім і воно промайнуло.
Прийшла осінь. Почали люди урожай збирати, а ледачі сестри лежали собі на печі та пісні співали. Голодними вони не були, бо осінь багата, хазяйновита, нікого голодним не залишає.
Та ось нагрянула білосніжка-зима. З вечора ще сіяв дощик, а на ранок завіяло, захурделило, заморозило все навкруги. Замерзли дівчата в хатинці, протопити б треба. Вийшли вони на подвір’я, а навкруги – сніг, білі холодні килими. Пішли вони до сараю, а там - ні полінця, бо про дрова ніхто зарані не подумав. Повернулися до хати, а по хаті вітер гуляє, ні полежати, ні посидіти, ні душі зігріти. Попоїсти б, а на столі ні крихти. Сумно стало їм, не до гуляння. Пішли вони по сусідах просити притулку. Так і проходили всю зиму від хати до хати. Сорому набралися! – а що робити?
Минула довга зима. Прилинули весняні теплі вітри, по-іншому засяяло сонечко. Прокинулась земля, відтала, запарувала. Всі взялися до роботи. І як не дивно, ледачі сестри вийшли в поле теж. Відтепер вони не гаятимуть ні хвилини ані весною, ані влітку, бо ж недарма в народі кажуть: «Хочеш їсти калачі, не лежи на печі».
«У кожної людини душа
не мусить бути замкнена,
потрібно, щоб вона завжди
зустрічалась зі своїми близькими,
щоб мала співчуття до інших…
Марлей, який з'являється не випадково. Він не тільки лякає Скруджа, а й дає йому можливість стати на шлях змін, поки ще не пізно.)
Який урок виніс Скрудж із другої подорожі? (Для святкування потрібно мати гарний настрій. Скрудж замислився над тим, що він особисто зробив для того, щоб Невігластва та Бідності було менше.)
Які свої негативні риси побачив Скрудж? (зосередженість на матеріальних цінностях та інтересах, байдужість, жорстокість тощо)Слово учителя. Сьогодні ми з вами, подорожуючи у часі і просторі разом із Скруджем та Духами, знайшли та пояснили багато символів, подій, але найголовнішого, на мою думку, не сказали.
Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте такі слова: серце, промінь, світло, дух, Різдво, любов, милосердя, добро?
Якщо учням складно дійти до висновку про християнське підґрунтя тексту, можна повторно звернутися до епіграфів уроку.
Слово учителя. Вустами Духів Діккенс показує цілу програму дій для тих, кому ще відкрито шлях до ння на євангельському шляху милосердя та співчуття (слова Марлея з 1 строфи).
Можна було не дарувати Скруджеві подорож і залишити все так, як воно було, але Богу не потрібна смерть грішника. Для кожного є шлях до ння. Головне – бажання цей шлях пройти…
ДИВО ННЯ-ДАР – основні різдвяні поняття. Ми гали сьогодні за ДИВОМ, що трапилося в житті Скруджа, за тим, як він усвідомив необхідність само ННЯ, а чи дано йому цей ДАР ви з'ясуєте вдома, прочитавши 5 строфу.