3. Виконати тест 1. П'єса "Ляльковий дім" за жанром є: а) сатиричною комедією
б) соціально-побутовою драмою
в) соціально-психологічною драмою
2. В основі сюжету п'єси "Ляльковий дім" лежить:
а) розгадка таємниці минулого
б) кримінальна історія, злочин
в) боротьба за вигідне місце, посаду
г) історія кохання головних героїв
3. Нора винна в тім, що:
а) привласнила банківські гроші
б) привласнила батьківські гроші
в) підробила підпис чоловіка на векселі
г) підробила підпис батька на векселі
4. У фіналі п'єси Нора залишає сім'ю, щоб:
а) врятувати репутацію і кар'єру чоловіка
б) на її дітей не падала тінь материнського вчинку
в) не псувати морально своїх дітей
г) зрозуміти себе, свої стосунки зі світом
5.Які твердження можуть бути головною думкою твору?
а)Якщо ти втручається в життя іншої людини, ти береш на себе відповідальність за її майбутнє.
б) У кожної людини є шанс змінити своє життя.
в)Парі може стати поштовхом до змін.
г) В експериментах над людьми немає нічого страшного.
6. Чоловік, подруга, оточення бачить головну героїню Нору
а) легковажною "пташкою"
б) сильною жінкою
в) нестерпною жінкою
г) байдужою жінкою
7. Ляльковий дім - це символічний образ
а)варіанти відповідей
б)любові до батька
в)штучного життя
г) любові до дітей
д) легковажного життя
8.Нора позичила гроші, щоб:
а) мати привабливий вигляд, красивий одяг
б) урятувати чоловіка
в) урятувати батька
г) дати дітям гарну освіту
9.Коли відбуваються події у драмі?
а)Напередодні Різдва
б) Перед відпусткою
в) Напередодні Великодня
г) Після війни
10. В образі Нори втілено ...
а) Право жінки на власну гідність і вибір життєвого шляху
б) Образ ідеальної матері
в( Образ ідеальної дружини
11. Основна ознака "нової драми"
а) Відкритий фінал
б) Романтичний сюжет
в) Наявність авторської позиції
12. Своє життя в домі Нора порівнює із :
а) старцем
б) квіткою
в) лялькою
Алекса́ндр Серге́евич Пу́шкин (26 мая [6 июня] 1799, Москва — 29 января [10 февраля] 1837, Санкт-Петербург) — русский поэт, драматург и прозаик, заложивший основы русского реалистического направления[2], критик и теоретик литературы, историк, публицист; один из самых авторитетных литературных деятелей первой трети XIX века.
Ещё при жизни Пушкина сложилась его репутация величайшего национального русского поэта[3][4]. Пушкин рассматривается как основоположник современного русского литературного языка[~ 2].
Объяснение:
Владимир Набоков написал свой рассказ «Обида» в 1938 году. Рассказ нам повествует о маленьком мальчике Путе, которого везут в соседнее поместье Козловых, на день рождение их сына, ровесника Пути.
Уже в самом начале рассказа равтор подчеркивает чуткость мальчика, его любовь к близким, к окружающим. Сестра и кучер усадили Путю на козлы, будучи уверенными, что это его любимое место. Хотя это и не так, мальчик не перечил близким, не хотел их обидеть. С самого начала Владимир Набоков дает понять, что название рассказа связано с мальчиком – главным героем. Путя интроверт, ему милее игры в одиночестве в родном доме, чем шумные праздники со скоплением народа. Существует мнение, что образ мальчика и события автор списал с себя, со своего детства. Ведь Набоков очень внимателен и наблюдателен, этим же качеством наделен и Путя. Он очень глубокий и эмоциональный, тонко чувствующий окружающих, их боль, их обиды, их эмоции.
И так у мальчика по его словам: «День предстоял гнетущий, отвратительный, но неизбежный», вместо любимых игр в одиночестве. Мальчик предчувствовал, и не ошибся, что будет чувствовать себя неловко и отвратительно. Когда мальчика привезли, дети уже играли с гувернантом в игры. Путя очень отличался от сверстников, которые не имели столь тонкой и чувствительной натуры, даже наоборот обладали, в какой-то мере, детской прямотой и жестокостью. Путю они не понимали, им мальчик казался «ломакой», то-есть человеком жеманным и манерным. Они даже в глаза его так обзывали. Им, с их бессердечной прямолинейностью, не дано понять того огромного эмоционального мира мальчика, который близко чувствует эмоцию каждого, и боится их обидеть. Именно поэтому, в разгар игры в прятки, Путя будучи готовым выиграть, дал увести себя незнакомой старушкой на другую сторону дома, ведь она хотела ему по своему спрятаться, а он не мог ей отказать. Так, замешкавшись, мальчик больше времени провел в закутке, и когда вышел к играющим в сад, то обнаружил что игра окончена, все ушли, а о нем забыли. Обида нахлынула на Путю. Не она и тогда, когда мальчик нашел детвору на другой стороне дома, рассматривающими совенка, ведь встречен он был фразой другого мальчика: «А вот идет ломака».
В своем рассказе Набоков очень тонко и точно описал взрослые и глубокие переживания, обиды маленького мальчика.
Источник: chitatelskij-dnevnik.ru
Объяснение: